Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження (реєстр. №12439). Мета акту - гарантувати захист бізнесу від необґрунтованого переслідування з боку правоохоронців, що є важливим кроком до утвердження верховенства права в державі.
Основними положеннями законопроєкту, кажуть у ВРУ:
розширюються права потерпілих та сторони захисту у кримінальному провадженні та деталізується порядок ініціювання та здійснення тимчасового доступу до речей і документів;
надається дозвіл на оскарження окремих рішень, які раніше не підлягали оскарженню (наприклад, відмова у скасуванні арешту майна чи у залученні експерта за клопотанням сторони захисту);
конкретизується процесуальний порядок визнання матеріального об'єкта речовим доказом;
уточняється спосіб фіксування ходу та результатів проведення обшуку шляхом доповнення положеннями, згідно з якими право безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису надається захиснику, потерпілому, його представнику чи законному представнику всіма доступними засобами;
запроваджується інститут окремої ухвали слідчого судді, що дозволяє реагувати на порушення прав учасників процесу;
надається стороні захисту право клопотати про зміну підслідності;
встановлюється чіткий строк розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, а також граничні строки для повернення тимчасово вилученого майна та майна, арешт якого було скасовано тощо.
Водночас Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка є об'єднанням бізнес-асоціацій, заявила, що законопроєкт №12439 потребує деталізації та коригування. На думку бізнеса, законопроєкт містить ряд системних недосконалостей у низці норм кримінально-процесуального законодавства, якими суттєво обмежуються права та законні інтереси суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
До таких недосконалостей кримінально-процесуального законодавства, належать:
недостатній обсяг прав, передбачених нормами КПК стосовно інших осіб (у розумінні КПК), права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування;
визначеність статусу тимчасово вилученого майна під час обшуків, за наслідком чого учасники провадження позбавляються можливості оскаржити необґрунтоване вилучення майна та повернути його;
недостатній обсяг прав осіб, майно яких арештовується, та відсутність чітких обмежень щодо повторного накладення арешту на майно з одних і тих же підстав, якщо раніше в такому арешті було відмовлено, або такий арешт був скасований;
відсутність належного обґрунтування під час обрання міри запобіжного заходу у вигляді застави виключності визначення розміру застави в обсягах, що перевищують максимально визначені у ч. 5 ст. 182 КПК межі та безпосередньо розрахунку застосованих у такому випадку розмірів застави;
відсутність положень, які мали місце в попередніх редакціях КПК, щодо обов'язкового проведення експертиз у кримінальному провадженнях з метою визначення розміру матеріальних збитків та посилення прав підозрюваних при призначенні та проведенні стороною обвинувачення експертиз у кримінальному провадженні, а також щодо необхідності їх ознайомлення з матеріалами таких експертиз тощо.
Український бізнес закликав народних депутатів підтримати проєкт за основу та до другого читання при розгляді законопроєкту в Комітеті врахувати пропозиції, викладені у зверненні бізнес-спільноти.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
