Перший віцепрем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Кабмін вже зареєстрував у парламенті проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (№0309 від 01.05.2025 р.).
Юлія Свириденко назвала ключові положення Угоди:
Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати.
Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.
Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями - вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт Укрнафти чи Енергоатому залишаються у власності держави.
Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду.
Більше аналітичних матеріалів за темою є в LIGA360. Замовте презентацію менеджера прямо сьогодні.
Юлія Свириденко також коротко змалювала заплановану модель роботи фонду: Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Фонд може інвестувати виключно в Україну.
Варто пам'ятати, що додатково підпишуть ще дві міждержавні угоди, які конкретизують умови співпраці США та України. Потім Верховна Рада повинна буде ратифікувати домовленості (під час виступу в парламенті глава уряду сказав, що ратифікуватимуть лише Угоду, а наступні два документи не будуть проходити процедуру ратифікації, оскільки носять допоміжний характер). Більше того - до вітчизняного законодавства слід буде внести цілу низку змін. Передусім - до ПКУ та БКУ.
Член парламентського податкового комітету Ярослав Железняк зауважив з цього приводу: «Я ж сподіваюсь всі розуміють, що для її [Угоди - Ред.] реалізації треба не тільки ратифікація у Раді. Ще треба законів так 15-20 дуже суттєво змінити + окремо Податковий кодекс і скоріш за все Бюджетний кодекс. А це швидко ніколи не буває».
Він також підготував цілий список з потенційними ризиками для України внаслідок підписання Угоди. Серед них:
Ризик втрати частини бюджетних доходів. Україна віддає половину доходів від нових ліцензій на природні ресурси до фонду, що зменшує потенційні доходи українського бюджету на довгі роки.
Обмеження фінансової самостійності. Гарантована конвертація та переказ коштів. Україна також повинна компенсувати фонду будь-які витрати у разі економічних обмежень.
Суттєві правові обмеження та домінування умов США. Пріоритетність Угоди над українським законодавством обмежує право України самостійно регулювати власне законодавче середовище у сфері інвестицій та природних ресурсів.
Більш детально про Угоду та її наслідки - у нашому матеріалі «Які ризики несе Угода зі США про копалини для України та нашої податкової системи».
