Які ризики несе Угода зі США про копалини для України та нашої податкової системи

Перший віцепрем'єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. «Угода значно змінилась у процесі підготовки. Тепер це дійсно рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну – доволі вагомих, – а окрім того, ще й для суттєвої модернізації виробництв в Україні та, що не менш важливо, модернізації юридичних практик у нашій державі», - сказав Президент України Володимир Зеленський.

Кабмін вже зареєстрував у парламенті проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (№0309 від 01.05.2025). Народний депутат Ярослав Железняк прогнозує, що голосування за нього відбудеться 8 травня.

Які головні положення Угоди

Юлія Свириденко назвала ключові положення Угоди:

1. Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою.
2. Рівноправне партнерство. Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.
3. Національна власність захищена. Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт Укрнафти чи Енергоатому залишаються у власності держави.
4. Жодних боргів. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал завдяки рівноправній співпраці та інвестиціям.
5. Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття.
6. Фонд наповнюватиметься доходами виключно з НОВИХ ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду. В угоді йдеться про подальшу стратегічну співпрацю.
7. Законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати Верховна Рада.
8. США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології. Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме нам залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують нашу боротьбу проти російського ворога. Передача й розвиток технологій — важлива складова Угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації.
9. Угода надає податкові гарантії. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

Юлія Свириденко також коротко змалювала заплановану модель роботи фонду: Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Фонд може інвестувати виключно в Україну.

Як підписання Угоди вплине на зміну українського законодавства

Варто пам'ятати, що додатково підпишуть ще дві міждержавні угоди, які конкретизують умови співпраці США та України. Потім Верховна Рада повинна буде ратифікувати домовленості (під час виступу в парламенті глава уряду сказав, що ратифікуватимуть лише Угоду, а наступні два документи не будуть проходити процедуру ратифікації, оскільки носять допоміжний характер). Більше того – до вітчизняного законодавства слід буде внести цілу низку змін. Передусім – до ПКУ та БКУ.

Адже норми чинного вітчизняного законодавства в частині оподаткування доходів стосовно відповідних проєктів не діятимуть, тож потрібно однозначно внесення змін до ПКУ. «Будь-які доходи Партнерства… не підлягають оподаткуванню, зборам, відрахуванням, утриманню коштів (включаючи резервне утримання), нарахуванням, стягненням плати або іншим стягненням, накладеним будь-яким державним органом України», – йдеться в Угоді.

До речі, згідно з Угодою, попри будь-які нові законодавчі акти України або зміни до законодавства, які можуть бути прийняті в майбутньому, український уряд «продовжуватиме надавати Партнерству та його Партнерам з обмеженою відповідальністю не менш сприятливий режим, ніж той, що вимагається цією угодою». Простіше кажучи, які б законодавчі, зокрема до ПКУ, зміни в майбутньому не ухвалювалися, їхня дія не буде поширюватися на проєкти в межах партнерства, встановленого Угодою, якщо це може потенційно погіршити його умови.

Додатково змін має зазнати валютне законодавство, оскільки Угодою передбачено безперешкодну конвертацію та переказ валют.

Член парламентського податкового комітету Ярослав Железняк зауважив з цього приводу: «Я ж сподіваюсь всі розуміють, що для її [Угоди – Ред.] реалізації треба не тільки ратифікація у Раді. Ще треба законів так 15-20 дуже суттєво змінити + окремо Податковий кодекс і скоріш за все Бюджетний кодекс. А це швидко ніколи не буває».

Які ризики несе Угода для України та нашої податкової системи

Цілий список з потенційними ризиками для України внаслідок підписання Угоди підготував нардеп Я. Железняк:

1. Ризик втрати частини бюджетних доходів. Україна віддає половину доходів від нових ліцензій на природні ресурси до фонду, що зменшує потенційні доходи українського бюджету на довгі роки.
2. Обмеження контролю над природними ресурсами. Пріоритетні права фонду щодо інвестицій та купівлі природних ресурсів можуть суттєво обмежити можливості України обирати найбільш вигідні комерційні умови та партнерів.
3. Обмеження фінансової самостійності. Гарантована конвертація та переказ коштів. Україна також повинна компенсувати фонду будь-які витрати у разі економічних обмежень.
4. Суттєві правові обмеження та домінування умов США. Пріоритетність Угоди над українським законодавством обмежує право України самостійно регулювати власне законодавче середовище у сфері інвестицій та природних ресурсів.
5. Військова допомога. Поки з тексту не зрозуміло, умовно якщо ми купуємо зброю - то це теж вважається американським внеском до військової допомоги робить Україну і рахується у Фонд.
6. Строки. Угода безстрокова і поки не бачимо з тексту конкретного механізму внесення змін.
7. Гарантії безпеки. Давайте відверто - вони тут відсутні.

Додатково Я. Железняк зробив відеоогляд щодо Угоди, зауваживши: «Я чим більше занурююсь в документ, тим більше розумію, що не все так там позитивно, як пише Facebook. Все ж таки певні проблеми точно залишились».

Своєю чергою, очільник парламентського податкового комітету Данило Гетманцев налаштований, вочевидь, більш оптимістично. «Закликаю всіх: як зрадофілів, так і співаків деферамбів угоді зі США про надра, повернутися до арій після її детального вивчення. Текст необхідно проаналізувати передусім з юридичної точки зору, відповідності Конституції та паритету прав та обовʼязків сторін. А потім вже займатися політикою. Без неї тут не обійдеться. А відповідальних за підписання угоди урядовців закликаю опублікувати текст, аби вивчати першоджерела, а не слухати Паваротті у переспіві Рабіновича», - написав політик. З останнім у наших читачів клопоту нема – ЛІГА:ЗАКОН вже оперативно опублікувала текст Угоди в зручному форматі.

Алла Король,

 експерт з питань обліку та оподаткування