У 2025 році звіт про контрольовані операції залишається одним з найскладніших та найпроблемніших у податковому плані видів документації. Помилки у заповненні або неправильна інтерпретація наявних критеріїв – усе це може спричинити значні штрафи, особливо у випадках взаємодії з нерезидентами.
Звіт про контрольовані операції – це не чергова форма, а ключовий податковий індикатор, за яким ДПС визначає, чи «грає компанія за правилами». Це механізм податкового контролю, який дозволяє оцінити, чи не занижено прибуток компанії через операції з пов’язаними особами, особливо в міжнародних групах.
Саме тому дві ключові фігури в компанії – бухгалтер і CFO – мають спільно забезпечити належну підготовку цього звіту:
– бухгалтер відповідає за дані, форму, строки й електронне подання;
– CFO (Chief Financial Officer – фінансовий директор) – за стратегічні рішення, вибір методу трансфертного ціноутворення, оцінку ризиків та відповідність звіту фінансовим показникам компанії.
У цій статті ми зібрали практичні поради у форматі чеклісту для тих, хто хоче сформувати та подати звіт без негативних наслідків.
Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні та відкрийте нові можливості для вашого бізнесу.
Головні акценти у 2025 році: нові вимоги, ризики та штрафи
У 2025 році оновилися ключові правила, за якими визначається обов’язок подавати звіт про контрольовані операції. І хоча сам механізм ТЦУ не новий, підхід ДПС дещо трансформувався. Насамперед це стосується взаємодії з нерезидентами, структури власності та підходів до бенчмаркінгу. Нижче – стислий огляд змін, на які варто звернути особливу увагу.
- Пов’язаність не лише юридична, а й економічна. У 2025 році доповнено критерій визначення пов’язаності. А саме – діє економічний критерій: якщо понад 75 % доходів або обсягу придбання компанії припадає на одного нерезидента і це становить понад 50 % загального доходу чи обсягу придбання, сторони визнаються пов’язаними.
Висновок: до юридичних критеріїв пов’язаності додалися економічні. Це означає, що навіть за відсутності прямого володіння корпоративними правами компанія може потрапити під обов’язок подання звіту.
- Зміни у переліках «ризикових» юрисдикцій. Змінено підходи до формування переліку держав (територій), зокрема – враховуються критерії щодо виконання рекомендацій міжнародних організацій з боротьби з відмиванням доходів та наявності обміну інформацією. Остаточний склад списків може змінюватися, тому актуальні дані потрібно перевіряти у постановах КМУ №1045 (список країн з низьким податковим навантаженням) та №480 (перелік організаційно-правових форм).
Висновок: остаточний перелік «ризикових» країн та юрисдикцій може зазнавати змін щороку. Тому навіть звичні для бізнесу юрисдикції можуть несподівано потрапити в даний перелік або, навпаки, випасти з-під контролю ДПС. Тож перевірка актуальних списків має стати обов’язковою частиною підготовки звіту.
- Підвищені вимоги до локального бенчмаркінгу. Порівняння цін має базуватися переважно на українських даних. Держреєстри, біржі, відкриті джерела з України – у пріоритеті. Посилання лише на європейські чи глобальні джерела більше не сприймаються як достатнє обґрунтування.
Висновок: орієнтація виключно на закордонні бази даних може призвести до визнання документації неповною або недійсною. Важливо дотриматись принципу зіставності та пояснити вибір.
- Нові деталі у формі звіту. Форма звіту оновлена наказами Мінфіну №673 та №725. Серед змін:
– додаткові поля для постійних представництв нерезидентів;
– оновлені вимоги до структури розділів;
– нові реквізити щодо контрагентів.
Висновок: стара форма = проблема. Подання звіту у застарілій формі прирівнюється до його неподання.
- Уточнений механізм штрафів. Максимальний розмір штрафу за неподання звіту про контрольовані операції у 2025 році – 300 прожиткових мінімумів, що становить 908 400 грн (за прожитковим мінімумом на 01.01.2025 – 3028 грн). Також встановлені максимуми для інших грубих порушень, зокрема:
– несвоєчасне подання звіту (1 прожитковий мінімум за кожен день, але не більше 300 ПМ),
– неповне розкриття контрольованих операцій (1 % від суми операцій, до 300 ПМ),
– неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – 100 ПМ (раніше було 50 ПМ),
– несвоєчасне подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – 1 ПМ за кожен день, але не більше 50 ПМ (раніше було 100 ПМ),
– неподання документації з ТЦУ – до 200 ПМ.
6 типових помилок у звіті, які можуть дорого коштувати
Навіть досвідчені фінансисти можуть припуститися помилок під час підготовки звітності. Частина з них – через зміни законодавства, інші – через невірне трактування критеріїв. У кожному випадку це може коштувати компанії сотні тисяч гривень. Ось основні ризикові зони:
Неправильне визначення контрольованих операцій. Компанія не бере до уваги усі об'єктні критерії: наприклад, не враховує операції з комісіонерами або операції з номінальними посередниками. Або ж вважає, що операції з певними країнами вже не підпадають під контроль – хоча формально вони залишаються контрольованими через пов’язаність.
Ігнорування пов’язаності. Поширена помилка – аналіз лише юридичних ознак (володіння часткою), без врахування економічної залежності, яка з 2025 року є самостійною підставою для подання звіту.
Помилкове рішення «звіт не подається». Бухгалтер або CFO вирішують, що не потрібно подавати звіт, не перевіривши усі критерії. Наприклад, компанія має дохід менше ніж 150 млн грн, але не враховує, що цей показник треба визначати за всіма видами діяльності, а не лише за ЗЕД.
Невірний метод ТЦУ. Застосування методу без належного обґрунтування – одна з головних причин, чому податкова вимагає пояснення або донараховує податок на прибуток. Найчастіше – коли замість методу зіставних цін обирають метод рентабельності без аналітичного підтвердження.
Використання застарілої форми або некоректне заповнення. Звіт не відповідає оновленій формі, відсутні обов’язкові поля або не завантажено додатки. У такому разі ДПС може вважати звіт не поданим.
Розбіжності з бухобліком. Суми у звіті про контрольовані операції не збігаються з бухгалтерською або податковою звітністю. Це привід для перевірки і, можливо, – донарахування зобов’язань.
Більшість помилок виникають або через поспіх/недбалість, або через недостатню проінформованість. Перш ніж ухвалити рішення щодо звіту про контрольовані операції, варто перевірити кожен критерій – це простіше, ніж потім усувати наслідки порушень.
Чекліст для підготовки звіту: що перевірити до заповнення
Перед тим як сідати за заповнення звіту про контрольовані операції, важливо пройти базову перевірку. Це дозволяє уникнути зайвих доопрацювань, а головне – штрафів і претензій з боку податкової. Нижче – перелік ключових речей, які потрібно перевірити CFO та бухгалтеру до моменту подання звіту.
Визначення контрольованих операцій. Проаналізуйте всі операції з нерезидентами, зокрема з тими, хто діє як комісіонер або в «сірій» юрисдикції. Не забутьте про внутрішньоукраїнські транзакції, які можуть бути визнані контрольованими через номінальних посередників.
Пов’язаність сторін. Перевірте не лише структуру власності, а й економічну залежність. Якщо понад 75 % обсягу зовнішньоекономічних операцій припадає на одного нерезидента і це формує понад 50 % доходу чи обсягу придбання – перед вами економічна пов’язаність.
Фінансові критерії. Переконайтесь, чи не виконуються обидва фінансові пороги:
– річний дохід понад 150 млн грн (за всіма видами діяльності),
– обсяг операцій з одним нерезидентом – понад 10 млн грн (без ПДВ).
Метод трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Метод має відповідати суті операцій. Обґрунтуйте вибір згідно з Податковим кодексом. Якщо використовується метод рентабельності – додайте локальні порівняльні дані.
Бенчмаркінг і джерела даних. Починаючи з 2025 року, важливо використовувати локальні джерела: біржі, держреєстри, публічну аналітику з України. Посилання виключно на іноземні бази більше не вважаються достатніми.
Форма звіту. Скористайтеся формою, затвердженою Наказом №8 з актуальними змінами згідно з Наказом №673, які набрали чинності 06.02.2024 р. Стара форма – це автоматичний ризик визнання звіту не поданим.
Технічна готовність до подання. Звіт подається виключно в електронному вигляді. Перевірте наявність чинного електронного підпису, налаштування електронного кабінету, сумісність програмного забезпечення.
Швидкий чекліст для бухгалтера і CFO
1) Ідентифіковано всі контрольовані операції
2) Перевірено пов’язаність (юридична + економічна)
3) Досягнуто порогових фінансових критеріїв
4) Обрано та обґрунтовано метод ТЦУ
5) Є локальні джерела ринкових даних
6) Використано оновлену форму звіту
7) Готовність до подання в електронному вигляді перевірено
Цей перелік – ваша базова гарантія того, що звіт відповідатиме вимогам податкового законодавства 2025 року.
Перед поданням: фінальна перевірка і контрольні запитання
Перед відправкою звіту про контрольовані операції варто зупинитися і ще раз перевірити ключові моменти. Ви маєте пересвідчитися, що ваш звіт виглядає логічним та зрозумілим. Задайте собі декілька простих запитань, які допоможуть уникнути зайвих проблем. Якщо хоча б на одне немає чіткої відповіді, краще повернутись на крок назад.
- Чи зможемо ми пояснити кожен рядок звіту людині, яка не знайома з нашим бізнесом? Якщо ні, це може бути ознакою зайвої складності або відсутності логіки в структурі поданих даних.
- Чи є хоча б одна операція, у якій ми сумнівались, чи вона контрольована? І що з цим зробили? Чітка позиція потрібна навіть у «випадках, що знаходяться «на межі» відповідності критеріям контрольованості. Не визначеність – це завжди ризик.
- Чи прийняли ми хоч одне рішення, «бо так було торік»? Зміни 2025 року вже набули чинності, і вони не «косметичні». Автоматизм тут небезпечний.
- Якщо завтра ДПС надішле запит, чи знайдуться всі документи, чи не спричинить це паніку? ТЦУ-дослідження, розрахунки, договори, листування, дані для бенчмаркінгу мають бути підготовлені заздалегідь, а не збиратись під тиском ситуації.
- Чи виглядав би наш звіт переконливо й бездоганно, якби його перевіряв незалежний аудитор? Це простий тест на якість: документ має витримати перевірку «під мікроскопом», навіть якщо дивитись максимально прискіпливо.
Звіт про контрольовані операції – це не лише цифри. Тут йдеться про логіку, доказовість і готовність відповідати. Самоконтроль перед поданням – останній бар’єр між вами й можливими санкціями. Якщо все зроблено коректно, звіт можна надсилати без остраху.
Після подання: що перевірити
Після надсилання звіту через електронний кабінет або ПЗ, ви маєте отримати дві квитанції:
– Квитанція №1 – підтверджує, що файл завантажено в систему ДПС;
– Квитанція №2 – підтверджує, що звіт успішно прийнято і зареєстровано.
Без другої квитанції звіт вважається не поданим, навіть якщо ви його відправили. Це може статись через технічну помилку або невідповідність формату.
Також варто зберегти резервну копію самого звіту (наприклад, PDF або XML-файл), аби у разі перевірки або подання уточнення звіт був під рукою в ідентичному вигляді.
CFO vs бухгалтер: як розподілити відповідальність за звіт
Підсумовуючи усе вищезазначене, підготовка звіту про контрольовані операції – це не лише питання правильного заповнення форми. Це спільна зона відповідальності фінансового директора та бухгалтера, де кожен має свій фокус, свою зону контролю та свої ризики.
Фінансовий директор (CFO) відповідає за стратегічну частину – прийняття рішень, які впливають на податкову позицію компанії, логіку вибору методів і обґрунтування. Його зона відповідальності:
– Перевірити, чи компанія зобов’язана подавати звіт про контрольовані операції, виходячи з типів операцій, статусу контрагентів і фінансових показників.
– Оцінити ризики визнання операцій контрольованими, навіть якщо вони виглядають «граничними» – тобто такими, що мінімум не досягають критеріїв контрольованості.
– Прийняти рішення щодо методу трансфертного ціноутворення.
– Переконатись, що метод обґрунтований і підкріплений аналітичними джерелами.
– Перевірити узгодженість між звітом і фінансовою звітністю.
– Затвердити остаточну версію перед поданням.
Завдання CFO: знизити ризики перевірки та донарахувань, забезпечити логіку і зміст звіту.
Бухгалтер, своєю чергою, відповідає за точність цифр, наявність відповідних документів, дотримання строків тощо. Саме на ньому лежить контроль за всіма деталями – від збору даних до електронного підпису й підтвердження подання звіту. Бухгалтеру потрібно:
– Зібрати повну інформацію про операції з нерезидентами.
– Перевірити, чи не перевищено фінансові пороги (дохід понад 150 млн грн, операції – понад 10 млн грн).
– Підготувати звіт відповідно до актуальної форми (Наказ Мінфіну №8 зі змінами).
– Перевірити реквізити, структуру, правильність заповнення.
– Підписати ЕЦП і подати звіт через електронний кабінет.
– Отримати квитанції №1 і №2 та зберегти їх разом із копією звіту.
Завдання бухгалтера: уникнути формальних помилок, які можуть звести нанівець усю підготовчу роботу.
Якщо CFO працює над змістом, а бухгалтер – над формою, то разом вони сформують звіт, який витримає будь-яку перевірку і мінімізує ризики. Але коли структура операцій складна або компанія входить до міжнародної групи, варто замислитися про залучення зовнішньої експертизи. Це допоможе уникнути малопомітних помилок, а самій команді дозволить зосередитись на бізнесі замість занурення у податкові нюанси.
Олег Івченко,
директор групи компаній “ПАРЕТО” та “ВАЙЗ ГРУП”
Читайте також:
- Економічна пов'язаність у трансфертному ціноутворенні – уже з 01.01.2025
- ТЦУ: розрахунок діапазону рентабельності
- ТЦУ: зміни в розмірах штрафів
- Зміна розмірів штрафів у сфері ТЦУ. Чи можна розслабитись у реаліях війни?
- Контрагента виключено з ТЦУ-переліку: як визначати КО
- ТЦУ: нотатки щодо звітування
- ТЦУ: звітування в розрізі країн за американського "материнства"
- Ділова мета в контексті контрольованих операцій
- Захист бізнесу. Чи завжди бізнес зобов'язаний надавати документи на запит податкового органу
- Комплаєнс у роботі бухгалтера
