Питання неплатоспроможності має особливе значення у сучасних умовах господарювання, оскільки неспроможність боржника виконати свої фінансові зобов'язання впливає не лише на його власну економічну діяльність, а й на інтереси кредиторів, ринку загалом та економічну стабільність держави.
Основним нормативним актом, який регулює відносини у сфері неплатоспроможності, є Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс). Він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юрособи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізособи.
Водночас законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом, або встановлена НБУ неплатоспроможність страховика відповідно (абз. 17 ч. 1 ст. 1 Кодексу).
На Урядовому порталі пишуть, що відповідно до Кодексу стосовно боржника-юрособи може бути застосовано процедуру превентивної реструктуризації та судові процедури банкрутства. Розглянемо їх детальніше.
Превентивна реструктуризація
Превентивна реструктуризація - система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника. Такі заходи можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов'язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які проводять згідно з планом превентивної реструктуризації.
Превентивна реструктуризація відкривається господарським судом за місцезнаходженням боржника і лише за заявою боржника.
Судові процедури банкрутства
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу щодо боржника-юрособи застосовуються судові процедури:
розпорядження майном боржника;
санація боржника;
ліквідація банкрута.
Процедури санації боржника або ліквідації банкрута здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Їх застосовує господарський суд під час провадження у справі про банкрутство. Провадження у такій справі господарський суд відкриває за результатами розгляду заяви кредитора або боржника. Справи про банкрутство розглядають господарські суди за місцезнаходженням боржника - юрособи.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує:
всі майнові спори, стороною в яких є боржник;
спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;
спори про визнання недійсними результатів аукціону;
спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;
спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно;
спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику;
спори про стягнення заробітної плати;
спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПКУ.
Одночасно із відкриття провадження у справі вводиться процедура розпорядження майном боржника, за результатами застосування якої переходять до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Призначення арбітражного керуючого
Для здійснення процедури превентивної реструктуризації та судових процедур банкрутства господарський суд призначає арбітражного керуючого - фізособу, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг. Право бути арбітражним керуючим має особа, яка:
є громадянином України;
дієздатна;
має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня;
не має судимості;
здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я;
не має заборони обіймати керівні посади або не позбавлена права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або діяльністю, що прирівнюється до такої діяльності;
не має дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з дня застосування якого минуло менше трьох років;
має загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах;
пройшла навчання у порядку, встановленому Міністерством юстиції, пройшла стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому саморегулівною організацією арбітражних керуючих;
володіє державною мовою;
успішно склала кваліфікаційний іспит;
отримала відповідне свідоцтво та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Залежно від процедури, яку застосовує господарський суд до боржника - юрособи, арбітражний керуючий призначається адміністратором превентивної реструктуризації, розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог Кодексу.
Провадження у справах про банкрутство боржників - казенних підприємств, державних некомерційних підприємств та бюджетних установ, а також процедура превентивної реструктуризації таких боржників не допускаються.
Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Замовте індивідуальну презентацію LIGA360 та спробуйте наші інструменти на практиці вже сьогодні.
Читайте також:
