Ми вже розповідали про урядову ініціативу запровадити оподаткування доходів, отриманих українцями завдяки цифровим платформам, приміром OLX, Bolt, Uklon, Prom чи Rozetka (ця ідея вже отримала неформальну назву «податок на OLX»). Нагадаємо, що свою точку зору вже висловлювали нардепи, також зауваження озвучували бізнес-кола, а Данило Гетманцев заявив, що його парламентський комітет не пропустить жодне рішення, що потягне за собою сплату податків за продаж особистих речей.
Що саме зміниться із запровадженням нового законопроєкту розповіли у спецпроєкті "Економічної правди" та цифрової платформи Bolt. Так, після набуття чинності відповідного законопроєкту такі сервіси, як Bolt, Uklon та Uber, отримають статус податкових агентів. Це означає, що саме платформи відповідатимуть за адміністрування й сплату податків за осіб, які надають послуги через ці сервіси. Отже, користувачам цифрових платформ не доведеться розбиратися із тим, як функціонує ФОП і слідкувати за сплатою податків, а податковій службі не доведеться взаємодіяти із кожним окремим користувачем. Все це робитиме цифрова платформа, наділена статусом податкового агента.
Згідно з проєктом закону, для самозайнятих осіб передбачено пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5%, що значно нижче за стандартну ставку у 18%. До цієї суми додаватиметься ще 5% військового збору. Отже, податкове навантаження буде зіставне з тим, яке нині мають фізичні особи-підприємці (ФОПи) на спрощеній системі оподаткування - платники єдиного податку 3 групи, які сплачують податок за ставкою 5% від отриманого доходу. Невисока ставка встановлена для того, щоб стимулювати громадян не приховувати доходи, а мати стимул, навпаки, вивести їх із тіні.
Головна перевага нововведення - простота процесу сплати податків. Самозайнятим не доведеться самостійно подавати звітність чи здійснювати відрахування до бюджету. Усі необхідні операції за них здійснюватиме сама цифрова платформа.
У Мінфіні також додали, що, оскільки для контролю за правильністю оподаткування Державна податкова служба повинна мати доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках, які фізичні особи відкриють для отримання доходів через платформи, законопроєктом пропонується дозволити банкам передавати таку інформацію податковій на запит. Запропоновані зміни стосуються виключно тих фізичних осіб, які будуть користуватися 5-відсотковою ставкою, 5-відсотковим режимом оподаткування доходів від здійснення звітної діяльності, та спрямовані на протидію зловживанню фізичними особами таким режимом оподаткуванням.
Законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, не запроваджує нових податків, наголошують у Міністерстві фінансів. "Він лише передбачає надати право фізичним особам - підзвітним продавцям цифрових платформ - користуватися режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за ставкою 5% податку на доходи фізичних осіб", - йдеться у відповіді на запит "Економічної правди" до Мінфіну.
За словами голови парламентського комітету з фінансів податкової та митної політики Данила Гетманцева, у самозайнятих також буде змога самостійно сплачувати податки та подавати декларації. Така опція буде доступна у разі реєстрації користувачів цифрових платформ як ФОП. Це працює й у зворотному напрямі. Якщо особа здійснює свою професійну діяльність як ФОП, вона не зможе передати адміністрування своїх податків цифровій платформі.
На можливі недоліки законопроєкту звертає увагу народний депутат Ярослав Железняк. "По-перше, у нас є два типи платформ. Є платформи, на яких, умовно, працюють самозайняті люди, як, наприклад, Uber або Glovo. Їм цей законопроєкт вигідний, для них він підходить, їм все подобається. Звісно, є деталі та нюанси, як воно має працювати, але в цілому вони ок. А є інші платформи, типу Prom.ua, OLX, «Кабанчик» і навіть якоюсь мірою OnlyFans. І тут уже не зрозуміло, як такі платформи будуть реалізовувати податкове агентство навіть з погляду утримання грошей, адже через них гроші не проходять, як через перший тип платформ. А по-друге, ухвалення законопроєкту створить купу проблем у стилі «штраф за отримані 200 гривень». Я переконаний, що для того, аби це не зачепило умовно середньостатистичну людину, потрібно вводити якісь порогові суми, після яких починається оподаткування. І також подумати, що з цим окремим банківським рахунком, бо це надмірне регулювання", - висловив думку нардеп у коментарі "Економічній правді".
Як зазначають у Мінфіні, нова схема адміністрування податків є дуже простою для користувачів цифрових платформ. Окрім уже згаданого окремого рахунку для здійснення професійної діяльності, є всього кілька моментів, на які потрібно звернути увагу. Користувач має бути віком від 18 років і мати статус резидента - особи, яка має право на проживання і підлягає оподаткуванню. Важливо:
він не повинен мати найманих працівників;
він не повинен перебувати під санкціями;
такий користувач не може продавати підакцизні товари (алкоголь, тютюн тощо).
Податок платиться з усієї суми доходу, яку продавець отримує за свої послуги чи товари, без вирахування комісій чи зборів платформи.
Для тих, хто продає товари через цифрову платформу лише зрідка - не більше трьох продажів на суму до 2000 євро на рік, - відкривати окремий рахунок не обов'язково. У такому разі теж діє пільгова ставка 5%, а податок за людину перерахує сама платформа, через яку відбувся продаж.
Однак якщо особа отримує суттєві доходи через цифрову платформу, правила для неї також зміняться. Якщо обсяг доходу перевищує 834 мінімальні зарплати (тобто понад 6,6 мільйона гривень) - тоді ставка оподаткування 18% плюс 5% військового збору. "Це можна порівняти з податком на доходи ФОП на загальній системі оподаткування, які сплачують податок за ставкою 18% від чистого оподатковуваного доходу, яким є різниця між виручкою і документально підтвердженими витратами", - зазначають у Міністерстві фінансів.
Наразі законопроєкт ще не готовий до розгляду навіть у першому читанні, але експерти розраховують, що приблизні строки прийняття законопроєкту будуть зрозумілі уже в липні. Очікується, що всі етапи розгляду будуть пройдені протягом 2025 року, а нововведення запрацюють з 2026 року. А ось Ярослав Железняк ставиться до ухвалення законопроєкту скептично. За його словами, програма співпраці з МВФ не вимагає ухвалення законопроєкту, а лише внесення його на розгляд у певні строки - до кінця квітня 2025 року, що й було зроблено.
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з "гарячих тем"? Спробуйте з новим комплексним рішенням LIGA360. Тільки зараз замовляй на вигідних умовах Special program.
