Згідно з трудовим законодавством України, зокрема ст. 21, 139 КЗпП, дисциплінарна відповідальність може наставати лише за порушення трудової дисципліни, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні трудових обов'язків, покладених на працівника трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Основні вимоги до працівника фіксуються у трудовому договорі, а також у локальних актах роботодавця: посадовій інструкції, колективному договорі та правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Проте у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Це передбачено ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX .
У Держпраці зауважили, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст.103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Однак, навіть у випадках, доручення роботи необумовленої трудовим договором під час воєнного стану відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2136-IX, а також у разі зміни умов трудового договору для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, мають бути додержані наступні вимоги:
Завдання повинні бути поставлені з дотриманням вимог законодавства і доведені до працівника. У разі зміни істотних умов праці про такі зміни працівник має бути проінформований до їх введення, отримана згода працівника щодо подальшої роботи після запровадження нових умов. Заборонено примушувати працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.(ст. 9 КЗпП).
Працівник має бути належним чином проінформований про нові обов'язки та порядок їх виконання, зокрема ознайомлений з правилами охорони праці, мати допуск до роботи підвищеної небезпеки, тощо.
Існує причинний зв'язок між невиконанням працівником доручених завдань та його виною (умислом чи необережністю).
Таким чином, якщо невиконані обов'язки не були передбачені трудовим договором, і не були доручені в порядку, визначеному законом під час воєнного стану, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є неправомірним. Недоведеність роботодавцем будь-якої зі складових дисциплінарного проступку, як-от законність покладання обов'язків, вина працівника і причинний зв'язок, унеможливлює застосування дисциплінарного стягнення до працівника.
Окремо посадовці зазначили, що роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).
Відкрийте для себе всі переваги LIGA360, отримавши доступ до неї прямо зараз.
