Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13. Відповідно до п. 2 розд. II "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21);
для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22).
У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Верховний Суд вказав, що п. 1 ст. 17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:
проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
непроведення розрахункової операції через РРО;
невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;
проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
При цьому Верховний Суд наголосив, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документа з використанням РРО, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту. Тобто, законодавець визначив обов'язок, за невиконання якого не встановив відповідальність.
Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою РРО (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, а саме, як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Виключенням з цього правила можна вважати видачу такого фіскального чека в якому не зазначено тих обов'язкових реквізитів:
що встановлені у наведеному Положенні № 13;
які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції;
та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.
Отже Верховний Суд у справі № 500/5316/21 встановив, що дрібні технічні недоліки в чеках не є підставою для штрафів. Суд підтвердив: штрафи можливі лише тоді, коли порушення унеможливлює ідентифікацію операції.
Оцініть переваги LIGA360, замовивши індивідуальну презентацію прямо зараз.
