Факторинг поступово стає одним із тих фінансових інструментів, який допомагає бізнесу швидко відновлювати ліквідність, планувати грошові потоки та зменшувати ризики неплатежів. Особливо це актуально для малого та середнього бізнесу, що працює з відтермінованими платежами або з бюджетними установами, де розрахунки часто відбуваються з затримками.
Попри очевидні переваги, факторинг в Україні досі не набув широкого поширення. Причин кілька: від недостатньої поінформованості підприємців до обмеженої практики використання цього інструменту в публічних закупівлях. У практичній площині це проявляється дуже просто: первинний постачальник нараховує ПДВ під час відвантаження, але подальше відступлення права вимоги (факторинг) самі податки не створює - однак нерідко контролюючі органи трактують такі операції по-різному. Така плутанина породжує ризики для бухгалтерії і підриває довіру бізнесу до інструменту, який міг би стати драйвером обігових коштів для малого та середнього бізнесу.
У цьому матеріалі ми систематизуємо ключові правила, розглянемо практичні приклади та окреслимо винятки, які дозволяють бізнесу правильно обліковувати факторингові операції з урахуванням вимог ПДВ.
Коли факторинг обкладається ПДВ?
Почнемо із основ. Що таке факторинг? Факторинг - це фінансова послуга, яку надає фактор (банк або інша фінансова установа з відповідною ліцензією) клієнту шляхом передачі грошових коштів в обмін на відступлення права грошової вимоги до боржника.
Схема гранично проста, але ефективна. Коли клієнт (первинний кредитор) відвантажує товар чи надає послугу покупцеві (боржнику), він формує дебіторську заборгованість. Замість того, щоб чекати оплати, клієнт звертається до банку (або іншої фінансової установи, тобто Фактора) і поступається йому правом грошової вимоги до свого покупця. Фактор, отримавши документи, що підтверджують постачання, негайно повідомляє боржника про зміну кредитора і виплачує Клієнту левову частку вартості боргу - зазвичай, до 90% від загальної суми платежу. Коли ж настає термін, покупець здійснює оплату за товар чи послугу вже не постачальнику, а на спеціальний рахунок банку як нового кредитора. Отримані гроші банк спрямовує на погашення власної заборгованості, а залишок платежу (за вирахуванням своєї комісії) перераховує на рахунок Клієнта.
Плата за швидкість і фінансове адміністрування може виражатися у будь-якій зручній формі. Як правило, це відсоток від наданої клієнту суми за час між достроковим отриманням коштів і фактичним погашенням боргу, плюс комісія за адміністрування дебіторської заборгованості. Або ж плата прихована у дисконті - різниці між номінальною сумою вимоги, яка відступається фактору, та фактичною сумою, яку Клієнт отримує на руки.
Якщо ж компанія не бажає "зв'язуватися" з банком чи фінустановою, вона може поступитися правом грошової вимоги будь-якому іншому суб'єкту господарювання. Проте, тут діє суворе правило: така поступка боргу можлива виключно за його номінальною вартістю. В обох випадках угода оформлюється відповідним договором, причому згоди боржника, як правило, не потрібно, якщо інше не прописано в основному контракті чи законі. Головне - письмово повідомити боржника про заміну кредитора. Інакше він, здійснивши платіж старому кредитору, вважатиме своє зобов'язання виконаним
Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг на митній території України. Постачанням товарів вважається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, а постачанням послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів. А як трактувати угоди факторингу в такому випадку?
Операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами) за загальним правилом НЕ є об'єктом оподаткування ПДВ. Але факторингові операції - виняток. Це означає, що факторингові операції підлягають оподаткуванню ПДВ.
Це правило діє, якщо предметом угоди є грошові вимоги, що виникли внаслідок постачання товарів або послуг. Наприклад, якщо постачальник продав партію товару і передав право вимоги оплати за цей товар факторинговій компанії, ця операція обкладається ПДВ.
А коли ПДВ не нараховується при угодах факторингу?
Є важливі винятки. Операції факторингу не є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо предметом боргу є:
Валютні цінності
Цінні папери (інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати тощо)
Деривативи (фінансові інструменти, що базуються на базових активах).
Таким чином, ключовим моментом є предмет відступлення: якщо це звичайна грошова вимога за поставлені товари/послуги, ПДВ нараховується; якщо ж це цінні папери чи валютні цінності, операція звільняється від ПДВ.
Щоб мінімізувати неоднозначності у ПДВ-обліку факторингових операцій, необхідно:
1.Узгодити форму відображення таких операцій у ПДВ-звітності.
2. Передбачити механізм реєстрації відступлень (електронний реєстр), який слугував би доказом для податкових перевірок.
Факторинг - ефективний інструмент для швидкого відновлення ліквідності, але його впровадження в Україні ускладнене податковою невизначеністю. Хоча відступлення грошових вимог за товари/послуги обкладається ПДВ, існують винятки (як-от операції з цінними паперами). Для повноцінного використання факторингу як драйвера бізнесу критично важливим є чітке законодавче врегулювання його статусу та уніфікація ПДВ-обліку.
