Працівникам, яких направляють у відрядження, згідно з ч. 2 ст. 121 КЗпП, обов'язково виплачуються:
добові за час перебування у відрядженні;
витрати на проїзд до місця призначення і назад;
витрати на найм житлового приміщення - у порядку та розмірах, визначених законодавством.
Визначення самого поняття «службове відрядження» міститься в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. №59. Її норми є обов'язковими для бюджетних установ, однак саме на них орієнтуються і контролюючі органи, і приватні компанії при формуванні власних положень.
Відповідно до Інструкції №59, добові виплачуються за кожен день перебування у відрядженні, включно з днем вибуття та днем прибуття, а також вихідними, святковими та неробочими днями. Навіть вимушені зупинки в дорозі враховуються. Розмір добових визначається постановою Кабміну від 02.02.2011 р. №98.
Зауважте, що працівнику, який відряджений лише на один день або у місцевість, звідки може щодня повертатися додому, добові компенсуються як за повну добу.
Фахівці Федерації профспілок України пояснюють, що добові виплачують на підставі наказу про відрядження та підтвердних документів. За відсутності наказу компенсація не проводиться. Якщо працівник затримується у місці відрядження без поважних причин, йому не виплачуються ні заробітна плата, ні добові, ні витрати на проживання.
Перед від'їздом працівникові видається аванс у межах суми, необхідної для проїзду, проживання та добових.
Отже, наявність наказу про відрядження є ключовою умовою. Якщо є наказ про відрядження, то працівнику обов'язково мають бути виплачені добові.
Відкрийте для себе всі переваги LIGA360, отримавши доступ до неї прямо зараз.
Радимо прочитати також:
