Ситуації, коли заробітна плата за попередній місяць підлягає сторнуванню через відкритий «заднім числом» лікарняний, на практиці виникають доволі часто. Особливо це актуально тоді, коли на момент подання Податкового розрахунку листок непрацездатності ще не набув статусу «готовий до сплати», а отже бухгалтер відображає повну суму зарплати. Пізніше виникає питання: які дані використовувати для розрахунку середньої зарплати за наступним страховим випадком - фактичні чи ті, що вже потрапили до звітності.
Практика застосування правил обчислення середньої зарплати показує, що ключовим орієнтиром є саме норми Порядку №1266. Тобто дні тимчасової непрацездатності у розрахунковому періоді виключаються, адже вони вважаються поважною причиною.
Тому слід враховувати важливий практичний момент для бухгалтерів підприємств і ФОП: для обчислення лікарняних потрібно орієнтуватися саме на фактичні дані нарахувань, а не на показники, вже відображені у додатку Д1 Податкового розрахунку. Навіть якщо коригування звітності ще не внесено до реєстру застрахованих осіб, середня зарплата має визначатися з урахуванням сторнованих сум зарплати за місяці, які включаються до розрахункового періоду. Такий підхід підтверджується офіційними роз'ясненнями Пенсійного фонду.
Отже коригування звітності і розрахунок лікарняних - це різні процеси, і затримка з виправленням Податкового розрахунку не повинна впливати на правильність визначення середньої зарплати для страхових виплат.
Усі деталі в статті: «Сторнування зарплати за минулий місяць: як обчислювати середню зарплату для лікарняних»
Бажаєш спростити розрахунки оплати праці? LIGA360 надасть корисні роз'яснення, експертну аналітику та калькулятори. Оціни переваги вже сьогодні.
