ГНСУ відмітила, що адвокат має право, окрім гонорару, стягати з клієнта засоби, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта по погашенню цих витрат визначений угодою.
У угоді про надання правової допомоги мають бути встановлені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї укладення просяться адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних і інших технічних робіт, перекладу і нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов т. п.), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний термін і т. д.) і може бути передбачений їх об'єм.
Якщо необхідність здійснення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного об'єму, встановленого раніше, з'ясувалася після укладення договору, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнтові і отримати його згоду на погашення обумовлених раніше витрат.
Отже, до складу податкових витрат адвоката включаються тільки документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані із здійсненням професійної адвокатської діяльності і визначені договором (лист від 04.10.2012 р. № 1536/0/141-12/Би/10-1114/3641).
