Якщо працівників, які одержують місячний оклад, залучали до роботи у святковий чи неробочий день, їх роботу оплачують у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад тоді, коли ця робота провадилась з перевищенням місячної норми робочого часу. Якщо ж зазначені працівники виконували роботу у святковий чи неробочий день, однак, у межах місячної норми робочого часу, тоді інший день відпочинку не надають, бо це спричинить зменшення встановленої їм норми робочого часу. Саме так пояснює Верховний суд.
Вища судова інстанція переглянула рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не встановили обставини справи (з перевіркою їх належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами) щодо того, чи здійснювалась працівниками робота у святковий чи неробочий день у межах місячної норми робочого часу чи понад таку норму.
Нагадаємо, що ст. 107 КЗпП говорить: роботу у святковий і неробочий день оплачують у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, працю яких оплачуютьє за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплати у зазначеному розмірі провадять за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Таким чином, ВС задовольнив касаційну скаргу органу Держпраці. В ній вказували, що працівникам товариства не могли надати інший день відпочинку, оскільки вони одержують місячний оклад і робота у святкові і неробочі дні провадилася у межах місячної норми робочого часу, а відтак, у разі надання дня відпочинку за таку роботу, не буде повністю відпрацьована встановлена норма робочого часу.
Держпраці вказує, що наведені висновки випливають із постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. № 13 і листа Мінсоцполітики від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14.
Джерело: постанова ВС/КАС від 24.07.2019 р. у справі № 817/2367/16.
| Чи повинно оформлятися наказом перенесення святкового дня (24 серпня) на будь-який інший день? Чи потрібні підписи працівників у наказі про те, що їх повідомлено про перенесення святкового дня на будь-який інший день? Поради віднайдете у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та іншим документам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
