Уряд 04.12.2019 р., схвалив постанову про попередню оплату товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти. Цієї новиною поділився Мінфін.
Цей документ передбачає:
1) визначити систематизовані випадки авансування за бюджетні кошти:
- не більше 3 місяців - товари, роботи і послуги за поточними видатками;
- не більше 12 місяців - товари, роботи і послуги за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичні видання;
- не більше 24 місяців - товари, роботи і послуги за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов'язань, а також товари, роботи і послуги, що закуповуються для забезпечення національної безпеки та оборони держави;
2) уповноважити головних розпорядників визначати:
- розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у постанові;
- кількість платежів з попередньої оплати (етапність);
- положення про здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що передбачено поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, виходячи із необхідності, яку обґрунтовують, зокрема реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва тощо;
3) спрямовувати суми попередньої оплати за капітальними видатками та державними контрактами виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі, з подальшим використанням виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами;
4) головним розпорядникам забезпечувати заходи щодо виявлення виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг, якими порушено умови договорів, укладених із розпорядниками (одержувачами) в мережі головного розпорядника, в частині попередньої оплати, а розпорядникам (одержувачам) - не здійснювати платежі з попередньої оплати таким виконавцям, постачальникам;
5) рекомендувати розпорядникам (одержувачам) укладати договори відповідно до законодавства з урахуванням такого:
- нездійснення попередньої оплати суб'єктам, якими порушено умови договорів в частині попередньої оплати, укладених з розпорядниками (одержувачами) у мережі головного розпорядника;
- повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю, суб'єктами невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення;
- спрямування сум попередньої оплати за капітальними видатками та державними контрактами суб'єктам (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі, з подальшим використанням виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами;
6) передбачити можливість в рішеннях уряду з окремих питань у разі необхідності визначати додаткові або інші умови попередньої оплати;
7) доручити Держаудитслужбі перевіряти дотримання розпорядниками (одержувачами) законодавства щодо попередньої оплати;
Водночас втратить чинність урядова постанова від 23.04.2014 р. № 117 та передбачена можливість здійснення розрахунків за договорами, бюджетні зобов'язання за яким взяті на облік у Казначействі, до повного виконання цих договорів.
Також враховуйте: бюджетним установам треба заново відкрити рахунки для обслуговування з 2020 року.
Нові правила реєстрації зобов'язань і заповнення платіжних доручень - читайте у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Аби мати доступ до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН в режимі 24/7 скористайтеся тестовим доступом до сервісу.
