За порушення процедури страйку працівники платитимуть роботодавцю — законопроект від влади

14.01.2020, 09:40
1435
0

Від висунення вимог працівниками до страйку має пройти щонайменше 15 днів
Від висунення вимог працівниками до страйку має пройти щонайменше 15 днів

У парламенті зареєстровано законопроект № 2682 "Про страйки та локаути", поданий групою депутатів від правлячої більшості. Він має прийти на зміну Закону про колективні трудові спори. Законопроект пропонує прибрати з українського правового поля процедуру колективного трудового спору.

Натомість пропонується введення страйкової процедури, що складається з:

а) висування вимог;

б) переговорів;

в) попередження про страйк;

г) страйку;

ґ) припинення страйку.

Висування вимог здійснюється шляхом збору підписів більш як половини працівників підприємства або його підрозділу. Також вимоги може висунути профспілка, що об'єднує більшість працівників підприємства чи його підрозділу.

Мінімальний строк від висування вимог до страйку становить 15 днів. Якщо вимоги стосуються виплати заборгованої зарплати та невиконання колективного договору, строк скорочується до 5 днів.

Переговори ведуться у формі, обраній сторонами протягом всієї страйкової процедури.

Якщо за 5 днів до страйку сторони не досягли консенсусу, представники працівників зобов'язані направити попередження про страйк місцевим органам державної влади та самоврядування.

Увесь час з моменту отримання повідомлення і до моменту початку страйку роботодавець може зупинити роботу підприємства за погодженням з представниками працівників.

З моменту початку страйку працівники мають право не виконувати роботу повністю або частково, не виходити на роботу, в робочий час брати участь у масових заходах, бойкотах та блокаді.

В той же час, роботодавець наділений правом через суд обмежити здійснення працівниками права на страйк як в цілому, так і окремо блокування працівниками відвантаження продукції.

Крім того, у разі порушення працівниками встановленої законом процедури роботодавець отримує право на відшкодування втрат, понесених від незаконного страйку.

Якщо ж страйк є законним, він є форс-мажорною обставиною для роботодавця за його зобов'язаннями, а сам роботодавець має право на отримання страхових виплат, у разі, якщо убезпечив свої страйкові ризики.

Страйк припиняється представниками працівників у односторонньому порядку або на підставі угоди про виконання вимог страйку.

Зауважимо, що останнім часом світ побачили ціла низка яскравих законодавчих ініціатив, які стосуються прав та інтересів роботодавців і працівників:

- причин для звільнення працівників стане більше;

- розміри трудових штрафів на 2020 рік мають зменшити;

- накопичувальні внески на пенсію заплатять і роботодавці, і працівники;

- роботодавців планують зобов'язати пояснювати профспілці та держадміністрації борги з зарплати.

Як відомо, у 2020 році збільшився неоподатковуваний розмір матеріальної допомоги від роботодавця. Ну а влада сподівається перемогти безробіття порталом з відеоуроками. Зате Пенсійний фонд назвав, хто вправі піти на пенсію у 2020 році

До речі, Держпраці не зможе допомогти, якщо зі звільненим працівником трудові відносини не були оформлені. А відмову роботодавця надати необхідні документи Держпраці розцінить як перешкоду перевірці.

Також роботодавцям не варто затягувати зі звітом про працевлаштування - наслідки неприємні. Відзвітувати швидко та легко у 2020 році допоможе сервіс Liga:Report.

А відслідковувати зміни в трудовому та іншому законодавстві допоможе інформаційно-правова система ЛІГА:ЗАКОН. Скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом і оцініть її переваги.


Увійдіть, щоб залишити коментар