Головні новини минулого тижня (16.07 - 22.07)

КАСА ТА РРО

Заокруглення копійок: додаємо нові рядки у фіскальних чеках та показуємо суми у податкових накладних. Податківці нарешті надали хоч якесь роз'яснення стосовно правил заокруглення копійок та його відображення у фіскальному чеку.

Маємо відповідь на питання: яким чином у фіскальному звітному чеку, відповідно до постанови Правління НБУ від 15.03.2018 р. № 25, відображається заокруглення сум розрахунків готівкою, та яку суму необхідно застосовувати з метою оприбуткування до заокруглення чи після? (див. підкатегорію 109.19 "ЗІР").

Суб'єктам господарювання запропоновано додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

· після рядка 7 фіскального чеку та перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки "Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення" та "заокруглена знижка/заокруглена надбавка";

· в рядку 8 фіскального чеку "СУМА" зазначати "Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення". Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

Адже розрахункові документи, що друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13)

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення. Це пояснюється вимогами пп. 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Тепер же розповімо, що думають контролери про порядок заповнення показників податкової накладної в частині застосування заокруглень, передбачених Постановою № 25.

У графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7). Такий порядок заповнення граф податкової накладної передбачено п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі - Порядок № 1307).

До того ж, у п. 4 Порядку № 1307 передбачено: усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Отже, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ зобов'язаний на дату, визначену ст. 187 ПКУ, визначити ПДВ-зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ. При цьому потрібно скласти податкову накладну у порядку, визначену Порядком № 1307, і зареєструвати її в ЄРПН.

Такі зауваження зробила ДФСУ в ІПК від 16.07.2018 р. № 3120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Крім того, податківці радять звертатися до Мінфіну з питаннями щодо порядку складання первинних документів (видаткових накладних, замовлень-нарядів, тощо) та відображення у бухобліку заокруглених у чеках та інших документах сум.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій

ЄСВ

Коли подавати вперше оновлену звітність із ЄСВ. Платникам ЄСВ варто зважати на строки подання вперше оновленої звітності із ЄСВ. Адже вже із 01.01.2018 року набере чинності наказ Мінфіну від 15.05.2018 р. № 511, яким викладено в новій редакції Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак, за новими формами:

· роботодавці подають додаток 4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вперше за звітний період серпень 2018 року, а граничний термін подання 20 вересня 2018 року;

· самозайняті особи - додаток 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" за звітний період за 2018 рік до 10 лютого 2019 року.

Тож додаток 4 (звіт з ЄСВ) за липень 2018 року подаємо до 20 серпня 2018 року ще за старою формою.

Коли застосовуємо пільгову ставку ЄСВ для працівника з інвалідністю. Для підприємств у яких працюють особи з інвалідністю розмір ЄСВ становить 8,41 % суми нарахованої заробітної плати.

Підставою для застосування цього розміру ЄСВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 8 розд. III Порядку № 449).

З огляду на це, Чернівецькі податківці у ІПК від 12.07.2018 р. № 3076/ІПК/25-01-13-06-09 зазначають, що нарахування ЄСВ у розмірі 8,41 % на заробітну плату працюючій особі з інвалідністю здійснюється в період:

· з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акта огляду в МСЕК;

· до дати скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії.

При цьому, до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22 %.

Однак, податківці не зазначили, що завірення копії довідки з акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією де працює особа з інвалідністю (п. 8 розд. III Порядку № 449).

Тобто працівник має пред'явити роботодавцю довідку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності. Роботодавець повинен зробити копію цієї довідки, завірити її своєю печаткою та написом на зразок "З оригіналом вірно", проставити дату завірення і передати її до бухгалтерії. Така копія є достатньою підставою для застосування ставки нарахування ЄСВ в розмірі 8,41 %.

Чи сплачує фермер ЄСВ, якщо він найманий працівник або підприємець? Якщо член фермерського господарства є одночасно застрахованою особою (працівником) на іншому підприємстві, то за нього єдиний внесок сплачує роботодавець.

Якщо член фермерського господарства є одночасно фізичною особою-підприємцем, єдиний внесок сплачується ним самостійно, як фізичною особою-підприємцем.

Якщо член фермерського господарства не підлягає страхуванню на інших підставах (зокрема, не є ні працівником, ні підприємцем), то він зобов'язаний стати на облік в контролюючому органі та сплачувати самостійно єдиний внесок від суми доходу (прибутку), отриманого ним від діяльності у цьому господарстві, що підлягають обкладенню ПДФО.

При цьому, дохід (прибуток), виплачений фермерським господарством члену такого господарства не є базою нарахування єдиного внеску для фермерського господарства.

Таку думку висловили податківці в ІПК від 13.07.2018 р. № 3086/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.

СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

Із 1 жовтня за лікарняними (декретними) звертаємося за новою формою довідки-розрахунку. На жовтень 2018 року Фондсоцстраху підготував "подарунок" роботодавцям. Він хоч і не є несподіванкою, але додаткової роботи додає.

19 липня відбулося позачергове засідання правління Фонду соцстрахування України.

На цьому засіданні затверджено:

1. Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду.

Зокрема, документ з 01 жовтня 2018 року вводить у дію нову форму заяви-розрахунку і впроваджує систему оперативного інформування роботодавцями про здійснення виплат застрахованим особам шляхом надання Фонду повідомлення. Цей крок дозволить мінімізувати ризик затримок при виплаті допомоги по тимчасовій втраті працездатності та, в подальшому, зменшити навантаження на роботодавців за рахунок спрощення звітності.

2. В новій редакції Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

3. Порядки списання Фондом безнадійної дебіторської заборгованості зі сплати страхових коштів та списання кредиторської заборгованості Фонду, строк позовної давності якої минув.

ПДВ

Анулюємо податкову накладну, складену без факту здійснення госпоперації. У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна (п. 192.1 ПКУ).

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації з ПДВ.

При цьому, враховуючи норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, та п. 44.1 ПКУ платник ПДВ самостійно приймає рішення про надання/не надання пояснень до зайво складених податкових накладних/розрахунків коригування до них, реєстрація в ЄРПН яких була зупинена, на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Водночас, відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено можливості виключення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені без факту здійснення господарської операції).

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, то відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН визначено ст. 120¹ ПКУ.

При цьому ст. 120¹ ПКУ не передбачено виключень щодо застосування норм зазначеної статті за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Таке роз'яснення ДФСУ надала в ІПК від 13.07.2018 р. № 3098/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Із цього робимо висновок: якщо помилкова податкова накладна була заблокована, то можна не подавати "розблокувальні" пояснення і розрахунок коригування до неї складати і реєструвати в ЄРПН не потрібно. Можна залишити все як є.

До того ж, не можливо виключити з ЄРПН подані на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування, які були заблоковані.

Якщо ж помилкову податкову накладну таки зареєстрували в ЄРПН, то доведеться складати та реєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до неї.

При цьому податківці натякають, що за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН навіть помилкових податкових накладних і розрахунків коригування до них вони будуть штрафувати.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Трудові книжки іноземців заповнюватимуть по місцю роботи. 18 липня Кабмін скасував дискримінаційну норму щодо заборони на внесення записів і зберігання трудових книжок своїх працівників іноземними компаніями на території України. Адже відповідна норма прямо суперечить Господарському кодексу України, згідно з яким іноземні юридичні особи на території України прирівнюються у своїх правах і юридичному статусі із українськими.

Скасування такої заборони дає змогу іноземним юридичним особам самостійно вносити відмітки до трудових книжок своїх працівників. Відтепер, їм непотрібно витрачати час і кошти на заповнення трудових книжок Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв.

ПЕРЕВІРКИ

Чергове оновлення плану перевірок ДФС. ДФС розмістила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

На сайті ДФС додано актуальний станом на 16.07.2018 розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів" з урахуванням коригування (липень 2018 року).

ЗВІТНІСТЬ

Порядок подання фінзвітності зазнав змін. Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419. Документ приведено у відповідність до Закону України "Про внесення змін доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення деяких положень" від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.

Зміни затверджено Постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 547.

Зокрема, постановою передбачено:

· доповнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності;

· подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на основі таксономії в єдиному електронному форматі;

· подання окремими категоріями підприємств разом з фінансовою звітністю звіту про управління та звіту про платежі на користь державі;

· оприлюднення фінансової звітності згідно з вимогами, встановленими Законом;

· подання консолідованої фінансової звітності.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абз. 8 п. 1 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2019 року.

Який обсяг фінзвітності податківці очікують від прибутківців-квартальників. Вчергове податківці пробують "нагадати" платникам податку на прибуток про обсяг форм квартальної фінзвітності, яку останні мають подавати разом із декларацією. Цього разу, на сайті Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області її представники ще 09.07.2018 розмістили нагадування, в якому стверджують про наступне:

"з 01.01.2018 із ст.13 Закону № 996 виключено положення щодо складання проміжної фінансової звітності у складі лише балансу та звіту про фінансові результати.

Отже, відповідно до норм П(С)БО №1 проміжна фінансова звітність також складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності."

Зі свого боку, зазначимо, що незважаючи на те, що в Законі № 996, дійсно, вже немає уточнення щодо складу проміжної фінзвітності, проте воно з'явилось у профільному Порядку про подання фінзвітності. Зміни до нього було внесено постановою Кабміну від 11.07.2018 р. № 547, яка набрала чинності - 14.07.2018 р.

Там, зокрема сказано, що підприємства, які складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за П(С)БО, складають проміжну фінзвітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Тож схоже, що податківці поспішили із висновками.

До того ж не варто забувати, що представники ДФС в одному зі своїх роз'яснень офіційно визнали, що разом із щоквартальною декларацією вони очікують на неповноформатну фінзвітність, тобто хочуть бачити лише квартальний баланс та звіт про фінрезультати.

Зокрема у чинному роз'ясненні з розділу 102.23.02 системи "ЗІР" податківці запевнили, що "платниками податку на прибуток (крім суб'єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб'єктів господарювання) разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати".

Тож, найімовірніше, платникам доведеться діяти ще по-старому, тобто готувати лише дві форми фінзвітності.

До того ж виникають сумніви, що ДФС готова приймати повноформатну фінзвітність за квартал в електронному вигляді.

Змінився порядок декларування валютних цінностей. Лист від 17.04.2003 р. НБУ № 28-311/1929-2823 та ДПАУ № 3368/5/23-5316 (далі - Спільний лист), яким доводилася послідовність подання суб'єктами підприємницької діяльності (далі - СПД) Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі- Декларація) та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою, втратив актуальність та відкликаний з місць застосування. Відтепер таке декларування здійснюється окремо в Державній фіскальній службі України (далі - ДФСУ) та в Національному банку України (далі - НБУ) без певної послідовності, яка була доведена Спільним листом.

Подальше декларування СПД валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за кордоном, здійснюється в НБУ за формою та у порядку, визначеному Наказом Мінфіну України від 25.12.1995 р. № 207.

Проставлення територіальними органами ДФСУ штампів на Деклараціях, що подаються до НБУ, не вимагається.

Водночас, Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VIII(далі - Закон № 2473) декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам України і знаходиться за межами України не передбачено. Закон № 2473опубліковано в газеті "Голос України" від 06.07.2018 р. № 121. Закон № 2473 набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через 7 місяців з дня набрання ним чинності.

Відповідний порядок озвучений у листі НБУ від 12.07.2018 р. № 40-0006/38073.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій