Відпустки для сумісника й особливості їх надання

Працівники-сумісники мають право на щорічні відпустки так само, як і інші працівники. А ось додатковими відпустками вони можуть скористатися не завжди. Також треба зважати на особливості надання відпусток цій категорії осіб...

Спершу проаналізуймо, на які відпустки сумісники мають право, а на які - ні. Майже не виникає запитань щодо щорічних основних відпусток: їх надають тільки в разі, якщо тривалість відпустки за сумісництвом більша ніж за основним місцем роботи. Тому докладніше поговоримо про додаткові відпустки.

Щорічні основні відпустки

Зазвичай право на щорічну відпустку в перший рік роботи настає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Проте сумісники можуть узяти щорічну основну відпустку на роботі за сумісництвом і раніше - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Як бути, якщо відпустка за основним місцем роботи більшої тривалості, ніж за сумісництвом? Тоді на роботі за сумісництвом можна взяти відпустку без збереження зарплати - до закінчення відпустки за основним місцем роботи, що передбачено п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.

А що робити, коли відпустка довша на роботі за сумісництвом? У такому випадку Мінсоцполітики листом від 12.08.2016 р. № 1294/13/84-16 пропонує такі варіанти:

• продовжувати працювати на основному місці роботи, а за сумісництвом - перебувати у щорічній відпустці;

• на роботі за сумісництвом отримати компенсацію на підставі ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки, якщо сумісник уже використав 24 к. дн. щорічної відпустки на роботі за сумісництвом;

• на основному місці роботи оформити декілька днів відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки.

Щорічні додаткові відпустки

Закон про відпустки не встановлює жодних особливостей для сумісників у разі надання щорічних додаткових відпусток відповідно до ст. ст. 7 і 8 Закону про відпустки. Проте варто звернути увагу на певні нюанси.

Щорічна додаткова відпустка за шкідливі й важкі умови праці

Зазначену відпустку надають згідно зі ст. 7 Закону про відпустки в разі дотримання таких умов:

• максимальна тривалість відпустки - до 35 календарних днів (конкретно встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації та зайнятості в таких умовах);

• посади, професії працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, внесено до Списку № 1;

• проведено атестацію робочого місця щодо умовам праці, за результатами якої виявлено шкідливі виробничі фактори. Це має бути зафіксовано в Карті умов праці.

До стажу для надання зазначеної відпустки зараховують час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше ніж половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії або посади (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Зважаючи, що сумісники працюють переважно на умовах неповної зайнятості, дні, у які особа не працювала або працювала менше половини тривалості робочого дня, до стажу для щорічної додаткової відпустки не потрапляють.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

Таку відпустку надають окремим категоріям працівників, роботу яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або особливими природними географічними й геологічними умовами, а також умовами підвищеного ризику для здоров'я, тривалістю до 35 календарних днів згідно зі Списком № 2 (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).

Знову-таки до стажу для надання зазначеної відпустки зараховують час фактичної роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше ніж половину відповідної тривалості робочого дня. Дні, у які він працював менше чи не працював, не входять до стажу для надання цієї відпустки.

Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день

Працівникам із ненормованим робочим днем надають зазначену відпустку тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).

Виходимо з того, що більшість сумісників працюють на умовах неповного робочого часу. Тривалий час Мінсоцполітики, керуючись Рекомендаціями № 7, наголошувало, що право на відпустку за ненормований робочий день мають лише особи, які працюють на умовах неповного робочого тижня. А потім змінило свою позицію: в законодавстві немає заборони щодо застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (лист Мінсоцполітики від 02.02.2015 р. № 102/13/84-15). Проте таку відпустку надають з урахуванням зайнятості.

До стажу для надання щорічних додаткових відпусток зараховують також періоди щорічних додаткових відпусток за роботу у важких, шкідливих умовах, за особливий характер праці, а також час роботи вагітних жінок, переведених за медичним висновком на легшу роботу (п. п. 2 і 3 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Конкретну тривалість щорічних додаткових відпусток (ст. ст. 7 і 8 Закону про відпустки) встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Інші додаткові відпустки

Інші щорічні додаткові відпустки

Сюди входять відпустки, які надають держслужбовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, працівникам дипломатичної служби, прокуратурам, суддям. Але для всіх перелічених категорій працівників (посад) не передбачено можливості роботи за сумісництвом.

Щорічну додаткову відпустку за безперервну роботу тривалістю 3 календарних дні надають окремим категоріям медичних працівників (п. "н" ч. 1 ст. 77 Основ № 2801). Її надають і за основним місцем роботи, і за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 22.01.2015 р. № 649/0/14-15/13).

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (соціальна)

На "дитячу" відпустку мають право працівники у випадках, перелічених у ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки, за основним місцем роботи та за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16).

Сумісники мають право також і на інші види соціальних відпусток, зокрема: на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох (шести) років тощо.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій та інвалідам війни

Таку відпустку надають тривалістю 14 календарних днів згідно зі ст. 77²КЗпП і ст. 16² Закону про відпустки. Мінсоцполітики та Держпраці вважають, що її можна надавати й на роботі за сумісництвом. Про це свідчать їхні роз'яснення на офіційних сайтах.

Під час надання додаткової відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни варто врахувати таке:

• цю відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого часу;

• зазначену додаткову відпустку можна надавати як окремо від щорічних відпусток, так і разом із ними;

• таку відпустку не переносять і не продовжують;

• вона має бути повної тривалості (тобто її не можна ділити на частини);

• до тривалості відпустки враховують святкові й неробочі дні;

• її не можна замінити грошовою компенсацією, а в разі звільнення з роботи грошову компенсацію за таку невикористану відпустку не виплачують.

Чорнобильська відпустка

Особам, які належать до першої та другої категорій потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, надають додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік (п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону № 796).

Мінсоцполітики наполягає, що таку відпустку можна надавати лише за основним місцем роботи (лист від 18.05.2011 р. № 164/13/116-11), адже витрати на надання чоронобильських відпусток відшкодовують із держбюджету.

Додаткова навчальна відпустка

Зазначену відпустку не надають на роботі за сумісництвом, тому що на час додаткової відпустки у зв'язку з навчанням середню зарплатю зберігають лише за основним місцем роботи (ст. 217 КЗпП).

Відпустки без збереження зарплати

Сумісники мають право на відпустки без збереження зарплати, передбачені ст. ст. 25 і 26 Закону про відпустки, а також іншими законами.

Так, вони мають право взяти обов'язкову відпустку без збереження зарплати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Це стосується тих випадків, коли за основним місцем роботи є право на відпустку, а за сумісництвом - ні (або якщо за основним місцем роботи тривалість відпустки більша, ніж за сумісництвом).

Мінсоцполітики в листі від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16 наголошує: на період додаткової оплачуваної навчальної відпустки за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом треба в обов'язковому порядку надавати працівнику-суміснику відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки (до закінчення відпустки за основним місцем роботи).

Розрахунок середньої зарплати та оплати відпустки

Загалом діє загальний механізм розрахунку оплати за дні відпустки, визначений п. 7 Порядку № 100. Найчастіше виникають питання під час обчислення відпускних внутрішнім сумісникам, оскільки внутрішнє сумісництво часто плутають із суміщенням професій (посад).

Для внутрішніх сумісників робочий рік і стаж для відпустки, розрахунковий період та середню зарплату, а також суму відпускних визначають за тією посадою (професією), яку вони обіймають за трудовим договором, укладеним на роботі за сумісництвом.

Зауважимо, що внутрішнім сумісникам присвоюють інший табельний номер і відкривають окрему особову картку (за типовою формою № П-2), у якій ведуть облік відпусток, наданих саме на роботі за сумісництвом.

Наведемо приклади розрахунку відпускних для сумісників.

Внутрішнє сумісництво

Умова:

Працівника підприємства прийнято на роботу 15.01.2018. Щорічна основна відпустка за його посадою - 24 к. дн., щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день - 7 к. дн.

З 16 квітня 2018 р. його взяли на іншу посаду за сумісництвом на тому самому підприємстві, де передбачено тільки основну відпустку - 24 к. дн.

З 31 липня він бере щорічну основну відпустку за основним місцем роботи та за сумісництвом - 24 к. дн., а також щорічну додаткову відпустку за основним місцем роботи з 27 серпня. Припустімо, що працівник протягом розрахункового періоду не брав відпустки без збереження зарплати й відпрацював усі робочі дні.

Рішення:

Незважаючи на те, що працівник відпрацював лише три місяці за сумісництвом, він має право взяти щорічну основну відпустку повної тривалості як сумісник, оскільки бере таку відпустку за основним місцем роботи (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Розрахунковий період для щорічної основної відпустки (початок - 31.07.2018): за основним місцем роботи - лютий - червень 2018 р., а за сумісництвом - травень - червень 2018 р.

Розрахунковий період для щорічної додаткової відпустки (початок - 27.08.2018) за основним місцем роботи - лютий - липень 2018 р. Тому середньоденна зарплата буде різною для щорічної основної та додаткової відпусток за основним місцем роботи.

Розрахунок середньої зарплати для оплати відпустки за обома місцями роботи наведено в таблиці.

Таблиця

Розрахунок середньої зарплати за основним місцем роботи та за сумісництвом

За основним місцем роботи

За 24 к. дн. щорічної основної відпустки треба нарахувати: 672,41 грн х 24 к. дн. = 16137,84 грн.

Щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день надають, якщо працівник зайнятий у таких умовах не менше ніж половину тривалості робочого дня, встановленої для відповідної категорії посад (професій). Тому її краще надавати за фактично відпрацьований час, а не наперед.

Стаж для надання такої відпустки (період з 15.01.2018 по 29.07.2018): 17 к. дн. + 28 к. дн. + (31 к. дн. - 1 н. дн.) + (30 к. дн. - 1 н. дн.) + (31 к. дн. - 3 н. дн.) + (30 - 1 н. дн.) + 29 к. дн. = 190 к. дн.

Кількість днів належної відпустки за фактично відпрацьований час: (7 к. дн. / (365 к. дн. - 11 н. дн.)) х 190 к. дн. = 3,8, з округленням - 4 к. дн.

За 4 к. дн. щорічної додаткової відпустки нарахують: 680,94 грн х 4 к. дн. = 2723,76 грн.

Якщо щорічну додаткову відпустку буде надано повної тривалості (7 к. дн.), по закінченні відповідного робочого року потрібно перевірити, скільки днів такої відпустки заробив працівник.

За сумісництвом

За 24 к. дн. щорічної основної відпустки треба нарахувати: 271,93 грн х 24 к. дн. = 6526,32 грн.

Також на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки працівник має оформити відпустку без збереження зарплати (4 к. дн.) на період щорічної додаткової відпустки за основним місцем роботи.

Зовнішнє сумісництво

Умова:

Працівника взяли на роботу за сумісництвом 14.05.2018. Щорічна основна відпустка за його посадою - 24 к. дн. У липні 2018 р. він написав заяву з проханням надати частину щорічної відпустки (10 к. дн.) з 23 липня у зв'язку з тим, що він бере відпустку за основним місцем роботи. До заяви додано копію наказу з основного місця роботи.

На роботі за сумісництвом за 13 р. дн. травня нарахували зарплату в сумі 3714,29 грн, а за 20 р. дн. червня - 6000 грн.

Рішення:

Сумісник має право взяти частину відпустки за сумісництвом на підставі п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, оскільки він бере відпустку за основним місцем роботи.

Для особи, яка пропрацювала на підприємстві менше року, середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надають відпустку (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).

Тому розрахунковим періодом буде червень 2018 р. (без святкових і неробочих днів): 30 к. дн. - 1 н. дн. = 29 к. дн.

Середньоденна зарплата: 6000 грн / 29 к. дн. = 206,90 грн.

За 10 к. дн. щорічної відпустки суміснику треба нарахувати: 206,90 грн х 10 к. дн. = 2069 грн.

"Алгоритм розрахунку відпускних і не тільки";

"Розрахунок відпускних: практичні ситуації";

"Розрахунок відпускних: коригування заробітку (середньої зарплати) у разі підвищення окладу";

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН