Розрахунок коригування до податкової накладної: правила складання

У яких випадках складають розрахунок коригування?

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, далі - розрахунок коригування) складає платник ПДВ у випадку:

· якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг (п. 192.1 ПКУ та п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, далі - Порядок № 1307);

· якщо відбувається виправлення помилок, допущених під час складання податкової накладної, у т.ч. не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 192.1 ПКУ та п. 21 Порядку № 1307);

· якщо товари/послуги, необоротні активи, за якими були нараховані податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ, надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (у т.ч. переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів) (п. 198.5 ПКУ);

· якщо відбувається здійснення річного перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за приписами п. 199.1 ПКУ. У цьому випадку складають окремі розрахунки коригування до кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ;

якщо змінюється номенклатура постачання, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД під час увезення товару або коду ДКПП (див. роз'яснення в підкатегорії 101.15 системи "ЗІР").

Порядок складання та зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, адже він є частиною цього документа.

У загальному випадку розрахунок коригування надають покупцеві товарів/послуг. Така потреба не виникає в разі оформлення додатка 2 до податкових накладних:

· складених за щоденним підсумком операцій;

· на постачання неплатникам ПДВ;

· на суму перевищення мінімальної бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання;

· інших податкових накладних, які не видають покупцям (їх перелік наведено в п. 8 Порядку № 1307).

Наприклад

Покупець - платник ПДВ повертає товар, який був проданий йому за ціною нижче ціни придбання. У такому разі продавець - платник ПДВ складає 2 розрахунки коригування:

· перший - до податкової накладної, оформленої на фактичну ціну постачання та виданої такому покупцеві. Цей розрахунок коригування надають покупцеві;

· другий - до податкової накладної на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною. У такому розрахунку коригування зазначають тип причини 15, і покупцеві його не видають.

Розрахунок коригування на покупця - неплатника ПДВ

Керуючись приписами п. 192.2 ПКУ, постачальник - платник ПДВ має право зменшити суму податкових зобов'язань у разі зміни суми компенсації вартості товарів, наданих особам - неплатникам ПДВ на дату такого постачання, лише у випадку повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачеві повної грошової компенсації їх вартості.

Як бачимо, ця норма не поширюється на випадки, коли:

· покупець отримав товари, але ще не сплатив за них;

· постачальник отримав аванс, але ще не відвантажив товар.

Та, на щастя, нині податківці не проти складання розрахунків коригування та зменшення ПДВшних зобов'язань постачальника на дату повернення неоплачених товарів чи авансу (див.відповіді в категорії 101.15 системи "ЗІР").

До того ж якщо була отримана передоплата за товари/послуги від неплатника ПДВ, а після цього змінюються їхня кількість і вартість, то податківці дозволяють постачальнику складати розрахунок коригування, щоправда, на дату фактичного постачання таких товарів/послуг (категорія 101.16 системи "ЗІР").

А ось під час зміни вартості відвантажених/наданих товарів/послуг неплатнику ПДВ контролери наполягають на застосуванні обмеження з п. 192.2 ПКУ. Тобто якщо після постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ здійснюється зменшення суми компенсації їх вартості, постачальнику заборонено складати розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань. А в разі збільшення суми компенсації постачальник складає розрахунок коригування та збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок (категорія 101.15 системи "ЗІР").

Щодо коригувань показників підсумкової податкової накладної, то раніше (до 01.08.2017) податківці були проти складання розрахунків коригування до таких податкових накладних у разі повернення товарів, які були продані за готівку кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ). Наразі ж контролери в підкатегорії 101.15 системи "ЗІР" зазначають:

"Отже, у випадку повернення покупцем (який не є платником податку) товару, який був реалізований йому попереднього дня за готівку та відображений постачальником у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, сума податкових зобов'язань постачальника підлягає відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до такої податкової накладної (за умови надання покупцю повної грошової компенсації вартості такого повернутого товару)".

На яку дату складають розрахунок коригування?

...