Підприємства вже добре засвоїли, що дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, отримує статус безнадійної (п. 4 П(С)БО 10, пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ). Своєю чергою, перехід дебіторської заборгованості до стану безнадійної спричиняє відповідні наслідки в бухгалтерському й податковому обліку, як-от:
- відбувається "списання" заборгованості, тобто зарахування до складу витрат (абз. 2 п. 11 П(С)БО 10),
- витрати призводять до зменшення бази оподаткування податком на прибуток,
- за певних умов потрібно збільшувати фінансовий результат на суму безнадійної заборгованості, якщо боржниками були особи, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), або є платники податків, які оподатковуються за ставкою 0 % (пп. 14.1.257 та 140.5.10 ПКУ),
- якщо безнадійною стала "товарна" заборгованість (тобто не відбувалося постачання товару), то, на думку податківців, покупець має зменшити суму податкового кредиту.
Отже, сплив позовної давності запускає низку подій у бухгалтерському й податковому обліку підприємств, а тому правильне визначення цього моменту має важливе значення.
Загальне про позовну давність
Відповідно до ст. 260 ЦКУ позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, установленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ. Тобто перебіг строку починається з наступного дняпісля відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом, визначеним ст. 261 ЦКУ, такою датою або подією є день, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо ж зобов'язання має визначений строк виконання, то перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку. А строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
За певних обставин перебіг позовної давності може зупинятися (ст. 263 ЦКУ) та/або перериватися (ст. 264 ЦКУ). Водночас зупинення перебігу позовної давності означає, що з моменту настання відповідних обставин перебіг позовної давності зупиняється, а від дня їх припинення продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Переривання ж перебігу позовної давності означає, що відлік позовної давності починається заново, тобто час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховують.
|
Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
