Чи можна через взаємозарахування заборгованостей уникнути валютного нагляду

Є два чинні імпортні контракти на постачання товару з нерезидентом в одному банку (попередній 2021 року та новий 2024 року). Попередню оплату за товар здійснено за контрактом 2024 року, а розмитнення - за контрактом 2021 року. Як правильно здійснити взаємозарахування заборгованостей, щоб уникнути валютного контролю? Сума за контрактом перевищує 400000 грн.

На жаль, на цей час взаємозарахування заборгованостей не зумовлює уникнення валютного нагляду. Пояснимо це детальніше.

Так, згідно з п. 14² Постанови № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та підлягають застосуванню до операцій, виконаних із 05 квітня 2022 року.

За нормами п. 14³ Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14² цієї Постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включно з незавершеними розрахунками за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 (нині - 400 тис. грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

З питання випливає, що під цей виняток зазначені операції не підпадають.

2) підлягають застосуванню з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Відповідно до п. 14⁴ Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів потрібно здійснювати не пізніше строку, визначеного в п. 14² цієї Постанови, з урахуванням вимог п. 14³ цієї Постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14³ цієї Постанови щодо операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включно з незавершеними розрахунками за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Водночас в абз. 1 п. 14⁶ Постанови № 18 зазначено, що банк не має права завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Ці вимоги не поширюються тільки на випадки завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:

1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку);

2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в пп. 16 - 19¹ п. 14 Постанови № 18.

Як бачимо, операції з імпорту товарів під ці винятки не підпадають.

Отже, зважаючи на наведені обмеження, зарахування заборгованостей за будь-яким договором не зупиняє валютного нагляду.

Водночас слід урахувати, що в розглянутій ситуації за контрактом 2021 року валютний нагляд не здійснювали. Наскільки можна зрозуміти, за цим контрактом було ввезено товар в Україну, однак оплату нерезиденту проведено не було, адже інакше не було б і заборгованості перед нерезидентом, з якою планували провести зарахування.

За нормами пп. 2 п. 6 розд. II Інструкції № 7 банк згідно із цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидент не виконав постачання за операцією з імпорту товару з оформленням типів митних декларацій, зазначених у пп. 3 п. 9 розд. III цієї Інструкції, і відображенням інформації про таке оформлення в реєстрі митних декларацій, або документів, зазначених у пп. 3, 4 п. 9 розд. III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення постачання за такою операцією.

Згідно з пп. 2 п. 7 розд. II Інструкції № 7 за операціями з імпорту товарів банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків із дати здійснення платежу (списання коштів із рахунку клієнта).

Оскільки за контрактом 2021 року першою подією було розмитнення товару, валютний нагляд за цією операцією вповноважений банк не здійснює.

А ось за операцією переказу передоплати нерезиденту за контрактом 2024 року валютний нагляд здійснюють.

Банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків (п. 9 розд. III Інструкції № 7):

- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (400 тис. грн). У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті суму незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначають за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

- у разі імпорту продукції, яку ввозять в Україну, - після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення постачання за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після надання резидентом документа (крім митної декларації), використовуваного для митного оформлення продукції (якщо на імпортовану продукцію відповідно до законодавства України не оформлюють митну декларацію).

Тому імпортну операцію за контрактом 2024 року банк зніме з валютного нагляду тільки після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення постачання за імпортною операцією.

Водночас, як варіант, можна запропонувати нерезиденту повернути резиденту отриману авансову оплату за товар за контрактом 2024 року й оплатити після цього розмитнений товар за контрактом 2021 року. Тоді проблем із валютним наглядом не буде.

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. Закон № 361 - Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX.

2. Закон № 2473 - Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

3. Інструкція № 7 - Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

4. Постанова № 18 - постанова Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 р. № 18.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Влада Карпова,

к. е. н., експертка ЛІГА:ЗАКОН