Миндоходов відмітило, що якщо в договорі купівлі-продажу товарів між виробником (імпортером) або власником торгової марки і продавцем (дистриб'ютором або роздрібним торговцем) передбачена виплата винагороди на користь покупців (дистриб'юторів) у вигляді надання додаткових скидок на товар (ретро-скидки), то до складу податкових витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки включаються суми виплаченої винагороди з урахуванням обмежень, встановлених пп. 139.1.13 НКУ, а у дистриб'юторів або роздрібних торговців отримана винагорода включається до складу доходу (лист від 05.12.2013 р. № 6344/І/99-99-19-03-02-14).
Слід зазначити, що пп. 139.1.13 НКУ, що обмежує податкові витрати по послугах, придбаних у нерезидентів, тут явно недоречний.
Очевидно, цей підпункт потрапив сюди шляхом необдуманої копипасты з узагальнювальної податкової консультації, в якій аналогічне питання зачіпало окрім мотиваційних винагород також рекламні послуги.
