Обличчя, на користь яких суди приймають рішення про стягнення засобів з державних органів, часто ставлять одне і те ж питання - до кого звертатися за виконанням: держвиконавцям або скарбникам? Відповісти на це питання постаралася Державна казначейська служба України (далі - Казначейство), оскільки вона визначена одним з органів, виконуючих судові рішення. Розглянемо відповідь детальніше.
Виконуючи рішення суду, Казначейство списує грошові кошти з рахунків держорганів в межах відповідних бюджетних призначень. У разі відсутності таких призначень, виконання рішень суду здійснюється за рахунок засобів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКР 3504040). Усе це передбачено ч. 1 ст. 3 Закони України "Про гарантії держави по виконанню судових рішень" від 05.06.2012 р. № 4901 - VI (далі - Закон № 4901).
Проте не усі рішення судів виконуються Казначейством, оскільки виконавцем частини рішень судів є органи державної старанної служби. У зв'язку з цим Казначейство розповіло, які судові рішення слід подавати саме в старанну службу, а не в органи Казначейства, оскільки вони не підпадають під вимоги Закону і не виконуються Казначейством за бюджетною програмою КПКР 3504040. До таких судових рішень відносять:
1. Судові рішення, стягувачем по яких є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, які належать до комунальної власності (згідно ч. 2 ст. 2 Закони дія цього закону не поширюється на такі рішення суду).
2. Судові рішення зобов'язального характеру (наприклад, "зобов'язати суб'єкта владних повноважень провести донарахування і виплату грошової допомоги; зобов'язати суб'єкта владних повноважень зробити дії із стягнення грошових коштів; зобов'язати провести витрати відповідному суб'єктові владних повноважень; визнати дії протиправними і зобов'язати суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок грошової допомоги").
3. Судові рішення, боржниками по яких є органи Пенсійного фонду України. У органах Казначейства відсутні рахунки органів Пенсійного фонду України, оскільки фінансування пенсійних виплат і витрат на зміст органів ПФУ здійснюється через рахунки, відкриті у банківських установах. А органи Казначейства не наділені повноваженнями на здійснення списання грошових коштів з цих рахунків.
4. Старанні документи по рішеннях судів про стягнення засобів або рішення судна, що набрали законної силиборжниками по яких є держоргани, держпідприємства, установи, організації, а також юридичні особи, у яких законодавством заборонена примусова реалізація майна, видані або прийняті до 01.01.2013 р. (до набуття чинності Закону № 4901).
Згідно п. 3 р. II Закону № 4901 (з урахуванням змін, що набули чинності 16.10.2013 р.) такі старанні документи або рішення суду подаються в орган державної старанної служби впродовж шести місяців з дня набуття чинності справжнього пункту.
5. Судові рішення про стягнення грошових коштів з державного підприємства, установи, організації або юридичної особи, примусова реалізація майна якого забороняється відповідно до законодавства.
Така категорія судових рішень виконується також органами державної старанної служби. Проте якщо рішення суду про стягнення грошових коштів не виконано впродовж шести місяців з дня винесення постанови про відкриття старанного виробництва, його виконання здійснюється за рахунок грошових коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКР 3504040.
Крім того, серед проблемних питань Казначейство відмітило, що старанні документи стягувачі часто направляють безпосередньо в Державну казначейську службу України, а не в органи Казначейства по місцю обслуговування боржника.
На нашу думку, спочатку вірний напрям судових рішень і старанних документів у відповідний орган заощадить масу часу і дозволить в найкоротші терміни отримати стягувачу "дорогоцінні" грошові кошти.
(за інформацією Державної казначейської служби України)
