Як ми вже повідомляли, Постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65 затверджено нове Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. Постанова набрала чинності 22 травня. Саме на підставі її норм банки збирають інформацію про клієнтів та блокують, за потреби, рахунки. І саме останнє особливо хвилює багатьох. Адже попри суттєве збільшення межі для фінмоніторингу (до 400 тис. грн) банки почали активно впроваджувати передбачений Законом про фінмоніторинг ризико-орієнтований підхід. Тобто оцінювати комплексно клієнтів та їх дії, роблячи висновки про блокування рахунків. Детальніше про поточну ситуацію з фінмоніторингом - у публікаціях модуля ситуацій ІПС ЛІГА:ЗАКОН (спробуйте тестовий доступ):
- "Ідентифікація клієнтів банку при здійснені операцій з готівкою (переказ коштів)";
- "Критерії оцінки банком фінансових операцій";
- "Зупинення банком підозрілих операцій (фінансовий моніторинг)";
- "Ідентифікація клієнтів банків (фінансовий моніторинг)".
ЗМІ та соцмережі вже повідомляли про низку випадків блокування банками рахунків клієнтів. Давайте розберемося детальніше. Річ у тім, що додатком 20 до Положення № 65 йде перелік ознак, які Нацбанк пропонує використовувати як підозрілі для блокування рахунків (так звані Індикатори підозрілості фінансових операцій). І саме на них банки й орієнтуються. Звісно, кожен банк має ще власні внутрішні документи з приводу фінмоніторингу, але вони базуються на Законі про фінмоніторинг та Положенні № 65.
Так, у числі ознак підозрілості - навіть наявність кількох карток у клієнта, його надмірне нервування чи бажання обслуговуватися лише у конкретного співробітника банка. І це ще далеко не все, адже НБУ нарахував аж 73 ознаки підозрілості фінансових операцій.
Так, за нормами НБУ підозрілими слід вважати операції, якщо клієнт (його представник):
- не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
- не бажає або відмовляється надавати інформацію або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити;
- має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба у яких не є зрозумілою або не відповідає його бізнес-потребам;
- нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку;
- демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері фінмоніторингу чи внутрішніх документів банку з цих питань;
- демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст;
- незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю тощо.
Також НБУ радить банкам вважати підозрілим операції, якщо:
- фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам);
- за рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету);
- є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції (клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні відділення або залишаючись ззовні) тощо.
Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта, зосереджені на аспектах операцій клієнтів, передусім - юридичних осіб. Приміром підозрілими, на думку НБУ, будуть регулярні перекази коштів з рахунку клієнта - юридичної особи на особисті рахунки працівників або осіб, пов'язаних із працівниками, і навпаки (крім, безумовно, переказів, пов'язаних із виплатою заробітної плати, соціальних виплат та інших обов'язкових платежів).
Звертаємо увагу бухгалтерів, що підозрілим для банкірів буде й те, що платежі клієнта - суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети. Зокрема містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги. Тож будьте обережні при заповненні платіжних документів.
Індикатори за різними видами продуктів (послуг) банкіри згрупували у пять пунктів, які, щоправда, містять довол багато підпунктів. Скажімо, підозрілими будуть готівкові операції, в яких обсяг готівкових операцій за рахунком клієнта не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта. Або ж коли за рахунком клієнта здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округлені суми.
Для відносин кредити/позики небезпечним буде, якщо клієнт не цікавиться істотними умовами кредитування (зокрема процентна ставка, штрафи) або витратами, пов'язаними із поверненням кредиту.
На власні набори індикаторів підозрілості заслужили від НБУ й операції із цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, торговельне фінансування, послуги із зберігання цінностей/надання в оренду депозитного сейфа, онлайн-послуги.
Таким чином кожному суб'єктові господарювання варто заздалегідь вивчити це питання, щоб в разі негараздів діяти оперативно. Про це йшлося у публікаціях "Чи підпадають під фінмоніторинг операції з внесення фізособою грошового внеску до статутного капіталу українського підприємства?" та "Підприємству заблокували грошовий переказ: чому так сталося і що робити?". Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Ну а більш детально про причини блокування банківських рахунків клієнтів читайте в нашому ексклюзивному аналітичному матеріалові "Фінмоніторинг: з яких причин банки блокують рахунки".
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.