У Національній асоціації адвокатів України з ініціативи Комітету з трудового права відбувся круглий стіл "Держпраця як "арбітр" у трудовому спорі за скаргами працівників". Було відзначено, що під час карантину почастішали випадки, коли або звільняють працівників, або з'ясовується, що працівники не були оформлені правильно, тому вони для захисту своїх прав звертаються до органів Держпраці.
Якщо говорити про звернення працівників та неоформлених осіб як про підставу перевірки Держпраці, то згідно з законодавством підставою для відвідування інспекторів є звернення працівника (або його уповноваженого представника), а також звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Можлива усна форма звернення від громадян до Держпраці - зі слів громадянина посадова особа записує його суть під час особистого прийому. Письмові звернення оформлюються відповідно до вимог Закону про звернення громадян та повинні включати такі відомості, як ПІБ працівника, його місце проживання, прохання чи вимоги, підпис особи із зазначенням дати звернення. Не підлягають розгляду анонімні звернення. Так, згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 р. у справі №857/1955/19 анонімне повідомлення не є підставою для перевірки.
Це та ще майже 90 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
До числа найбільш поширених факторів, що можуть стати підставою для проведення перевірки Держпрацею, належать наступні:
- ненадання щорічної відпустки протягом робочого року працівникам віком до 18 років або зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, з особливим характером роботи;
- ненадання працівникам щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль;
- відкликання працівника зі щорічної відпустки без законодавчих підстав або без його згоди.
Також слід звернути увагу на поняття "безпечні умови праці". Воно охоплює низку умов, які мають бути дотримані роботодавцем. Відповідно до ст. 88 КЗпП такі умови передбачають додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляцію, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, тощо.
Перевірити, чи потрапила ваша компанія до плану перевірок контролюючих органів, можна за допомогою сервісу CONTR AGENT.
Слід пам'ятати про обов'язки власника у питаннях гарантування безпечних умов праці. Окрім обов'язку впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що закріплено у ст. 153 КЗпП, минулого року було запроваджено ще один обов'язок. Так, роботодавець зобов'язаний створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам провадити трудову діяльність на рівній основі. При цьому можна орієнтуватися на ст. 17 Методичних рекомендацій № 33.
Також слід зважати, що витрати на охорону праці мають становити не менш як 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. За відсутність відповідних витрат передбачена відповідальність: штраф становить 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат. А несплата (неповна сплата) роботодавцем штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати. Але особливістю у цьому контексті є те, що фактично механізм стягнення з роботодавця відсутній (лист Держгірпромгляду від 17.11.2011 №1/02-9.1-9/8.2/8761). Однак для застосування штрафів за порушення охорони праці строків давності не існує (лист Держпраці від 29.12.2017 №12291/4/4.1-ДП17).
Якщо ж порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров'я або життя працівників, то посадових осіб або фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 271 ККУ.
Щоб іти в ногу з вимогами чинного законодавства, користуйтеся інформаційно-правовою системою ЛІГА:ЗАКОН. Вона допоможе відслідковувати зміни в законодавстві. Скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідної вам інформації.
Додатково варто сфокусувати увагу на питаннях погодження перевірки й акту інспекційного відвідування. Бо Порядок № 823 не відповідає ст. 6 Закону про держнагляд, оскільки:
- або в інспектора відсутній обов'язок надавати копію звернення, яке стало підставою для інспекційного відвідування,
- або нормативно не врегульованою є ситуація, коли особа, указана як заявник, після отримання погодження та на більш пізніх етапах спростовує чи заперечує факт звернення зі скаргою на роботодавця,
- або на інспекційному порталі відсутні скановані погодження міністерства,
- або у відкритому доступі немає порядку отримання погоджень на інспекційне відвідування Держпраці,
- або у відкритому доступі відсутня форма погодження.
Також у ході круглого столу йшлося про переваги, недоліки й ризики, що можуть виникнути в роботодавця при укладенні цивільно-правового договору. Адже ключова різниця між трудовим та цивільно-правовим договором полягає в тому, що виконавець за ЦПД самостійно та на власний розсуд організовує свою роботу, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього не розповсюджуються гарантії на відпустку, лікарняні тощо.
Для того, щоб уникнути впливу інформаційного шуму і вчасно приймати рішення щодо контролю вашої репутації, використовуйте систему медіамоніторингу Semantrum. Автоматичний моніторинг всіх онлайн та традиційних ЗМІ, інтернет-простору та соцмереж. Замовте тестовий доступ до системи Semantrum.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
