Мінекономіки у листі від 18.10.2021 р. № 4706-01/50116-01 повідомило, що разом з Мін'юстом і Нацагентством України з питань держслужби опрацювало алгоритм дій роботодавця відносно осіб, які не дотримуються вимог щодо обов'язкової вакцинації проти COVID-19.
В міністерстві відмітили, оскільки під час відсторонення працівника тимчасово увільняють від виконання його трудових обов'язків, а отже він не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові зарплата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.
Чинне законодавств прямо не передбачає обов'язок роботодавця щодо збереження за працівником зарплати на період його відсторонення від роботи у зв'язку з відмовою або ухиленням від обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19.
Однак треба враховувати, що період такого відсторонення від роботи не входить до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки.
Також законодавством про працю не забороняє переводити працівника за його згодою тимчасово або постійно на іншу роботу після його відсторонення, якщо інше не передбачено спеціальними законами. Таке переведення оформлюють наказом (розпорядженням) роботодавця.
А з огляду на обставини, які унеможливлюють виконання працівником роботи через відсутність у працівників профілактичних щеплень проти COVID-19, в роботодавця достатньо підстав для запровадження простою.
Усі шаблони та інструкції з кадрового обліку є у рішенні LIGA360:HR-менеджер. Замовте прямо зараз, щоб економити робочий час.
У свою чергу в НАДС пропонували визначити наступний алгоритм дій роботодавця відносно осіб, які не пройшли вакцинацію проти COVID-19:
1) у держорганах, зазначених у Переліку № 2153, визначити види робіт, виконання яких може призвести до зараження працівників таких органів та (або) поширення ними COVID-19;
2) якщо працівники, які виконують зазначені види робіт, не пройшли вакцинацію проти COVID-19, то роботодавцю необхідно відсторонити їх від виконання таких робіт шляхом доручення таким працівникам виконання іншої роботи (завдань) в межах їх посадових обов'язків, спеціальності, кваліфікації чи посади відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП або їх переведення на інші посади (за їх згодою) з урахуванням спеціальності і кваліфікації відповідно до ч. 2 ст. 34 КЗпП;
3) розглянути можливість виконання працівниками завдань за посадою держслужби за межами адміністративної будівлі державного органу відповідно до законодавства про держслужбу або запровадження дистанційної роботи відповідно до положень законодавства про працю, надання таким працівникам оплачуваних відпусток або відпусток без збереження зарплати;
4) при неможливості реалізації другого та третього кроків - прийняти рішення про простій та відсторонити таких працівників від роботи, виконання якої може призвести до їх зараження та (або) поширення ними інфекційних хвороб.
Однак Держпраці переконує, що дистанційна, надомна робота або робота в режимі гнучкого часу - це лише режими роботи. Тому працівників на дистанційці, які не вакцинувалися, відсторонюють від роботи.
Аналогічна згадка міститься у роз'ясненнях МОЗ та Держпраці, які наведені за посиланням. У них відповідали, чи правомірне відсторонення не вакцинованого працівника під час очного навчання, під час дистанційного навчання та канікул.
Все це свідчить про те, що є слушним зауваження НАДС про якнайшвидше законодавче закріплення додаткових прав, обов'язків та гарантій захисту у разі зараження працівників інфекційними хворобами.
Отримайте всі відповіді щодо бухгалтерського й кадрового обліку на ІТ-платформі LIGA360. Покрокові інструкції, експертні роз'яснення, свіжа аналітика. Подробиці за посиланням.
