Місцеві ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Ради у відповідності до абзацу першого п. 284.1 ПКУ встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, в рішеннях яких ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земель відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомітету із земресурсів від 23.07.2010 р. № 548.
Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.
При обчисленні податкових зобов'язань з плати за землю платник податку повинен застосовувати ставки земельного податку (в тому числі ставка "0"), зазначені у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування на його запит.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 111.03 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Роз?яснення з “гарячих тем” бухгалтерського обліку є в LIGA360:Бухгалтер. Зміни оподаткування й бухобліку, податкові зобов?язання під час війни, особливості подання звітності - всі документи подано зручними блоками й систематизовано. Обирай вигідний тариф за посиланням.
