Суд погодився із законністю вимог податкового органу до платника щодо забезпечення доступу до місця знаходження товарів для перевірки дійсності наміру платника використовувати імпортовані ТМЦ у межах своєї господарської діяльності. Судовою практикою поділилися в ГУ ДПС в Одеській області із посиланням на постанову п'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 року.
Спробуйте VERDICTUM в LIGA360. Аналізуйте тексти судових рішень, формуйте аргументи. Деталі за посиланням.
В ході податкової перевірки та на неодноразові законні вимоги платник відмовив податковому органу в огляді залишків ТМЦ, а представлені платником дані проведеної інвентаризації не могли бути враховані при підтвердженні заявлених показників бюджетного відшкодування, з огляду на відсутність у зберігача товарів відповідних матеріально-технічних ресурсів для ведення відповідної діяльності, не підтвердження первинними матеріалами фактичного доставлення товарів до місця призначення, розбіжності між даними бухгалтерського обліку платника щодо місця зберігання товарів та даними договору щодо відповідального зберігання ТМЦ.
Тож право позивача на бюджетне відшкодування контролюючим органом не визнано у зв'язку із неможливістю встановити фактичне місцезнаходження та наявність ТМЦ, імпортованих підприємством на територію України.
Відмова позивача на неодноразові вимоги податкового органу у проведенні інвентаризації ТМЦ в присутності перевіряючих та допуску посадових осіб до місця зберігання товарів, а також не підтвердження наявності у власності чи іншого права ТОВ- контрагента користування складськими приміщеннями, у т. ч. наявності у контрагента необхідної кількості трудових ресурсів, не можливість встановити фактичне переміщення товарів на підставі відповідної супроводжуючої документації з пункту призначення на склад зберігання тощо, спростовує як можливість вказаним постачальником господарської діяльності, так і використання позивачем ТМЦ в господарській діяльності.
Колегія суддів, аналізуючи матеріали цієї справи, погодилася із законністю вимог податкового органу до платника щодо забезпечення доступу до місця знаходження ТМЦ задля перевірки дійсності наміру платника використання імпортованих ТМЦ у межах своєї господарської діяльності.
Також судді не погодилась із ґрунтовністю доводів позивача щодо неможливості забезпечити допуск податкового органу до місця зберігання ТМЦ, з огляду на відсутність відповідної згоди зберігача товарів.
Вимоги контролюючого органу щодо забезпечення допуску до ТМЦ, у тому числі, під час інвентаризації, є цілком обґрунтованими, оскільки такі дії направлені виключно на перевірку використання отриманих товарів в межах господарської діяльності підприємства і не порушують прав платника.
Саме тому колегія суддів звернула увагу на те, що представлені позивачем матеріали лише свідчать про імпорт товарів на митну територію України, оплату митних процедур та зборів, достатньо не підтверджують факт використання цих товарів в господарській діяльності. Це все за сукупністю обставин дає підстави вважати правильними висновки податкового органу щодо не підтвердження права підприємства на бюджетне відшкодування та, відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ, виникнення у платника податкового обов'язку нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Норми оподаткування й бухобліку, особливості подання звітності й оплати праці - все подано в зручному форматі й систематизовано у рішенні LIGA360:Бухгалтер. Замов рішення прямо сьогодні.
