Чи можна звільнити працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ініціативи роботодавця під час дії воєнного стану? Як пояснили у Чернівецькому місцевому центрі з надання БВПД, звільнення працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ініціативи роботодавця під час дії воєнного стану, є порушенням законодавства про працю.
У КЗпП (ч. 3 ст. 184) звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається. Але це не стосується випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Ця гарантія поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
У період дії воєнного стану (ч. 1 ст. 5 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Якщо працівник не згоден із фактом звільнення, то для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду. У КЗпП (п. 2 ч. 1 ст. 232) передбачено, що трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору розглядають безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У Законі України «Про судовий збір» (ст. 5) зазначено, що позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Де читати про трудові зміни в умовах воєнного стану? У рішенні LIGA360:HR. Особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й війського обліку та інші актуальні питання. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
