Працівників зобов’яжуть повертати стягнуту на їхню користь зарплату протягом 30 днів – законопроект

Група народних депутатів зареєструвала у парламенті проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повороту виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин у сфері публічної служби (№9524 від 24.07.2023 р.).

Проектом пропонується внести зміни до КАС. При цьому мають встановити, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізособи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Держбюджету України або позабюджетних державних фондів допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат у відносинах публічної служби, допускається виключно у разі скасування зазначеного рішення.

Проєктом також пропонується внести такі зміни до КЗпП:

1) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, крім випадків поновлення на роботі прокурорів, слідчих, поліцейських і працівників Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу зазначеним категоріям не може перевищувати суми його середнього заробітку за рік, яку він отримував;

2) у разі затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, крім випадків затримки виконання рішення про поновлення на роботі не з вини роботодавця у зв'язку із перешкоджанням працівником його виконання, обмежувальними заходами, введеними у зв'язку із оголошенням карантину, встановленого КМУ, військовими діями або іншими обставинами непереборної сили;

3) у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення зарплати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, працівник зобов'язаний повернути у повному обсязі стягнуті на його користь кошти заробітної плати та інші виплати протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду про скасування рішення щодо стягнення зарплати чи інших виплат, крім випадків, коли поворот виконання такого рішення не допускається. Поворот виконання допускається виключно коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах; або коли виконання рішення по трудових спорах стосується сфери публічної служби.

Причиною розробки законопроекту №9524 стало масове подання звільненими прокурорами позовів про поновлення на посадах і стягнення середнього заробітку. Практика засвідчила наявність випадків, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, але в подальшому таке рішення скасоване судом касаційної інстанції. Станом на червень цього року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте в подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 100 млн грн. При цьому, КАС на сьогодні не допускає повороту виконання рішення у випадках присудження виплати зарплати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, якщо в подальшому рішення скасоване.

Крім цього, наявні випадки, коли розгляд спору про поновлення на посаді публічної служби триває не один рік (два і більше), що, у разі задоволення позову зумовлює стягнення з роботодавця коштів за весь період такого судового розгляду (у разі задоволення позову). Тому доцільно передбачити можливість стягнення коштів у такому випадку не більше як за один рік.