Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Половина держслужбовців заявили про зменшення зарплати, 73% — про зростання навантаження

15 грудня 2023, 12:00
11764
0
Автор:
Реклама

Останнім часом відчутні зміни відбулися у частині оплати праці державних службовців - 50% опитаних держслужбовців з усіх регіонів відзначили зменшення своєї заробітної плати. Про найбільше зниження зазначили державні службовці Києва (62%). У 34% зарплата лишилася без змін, у 16% - збільшилася. У форматі відкритої відповіді більшість респондентів зазначили потребу підвищення рівня заробітної плати, яка є критично низькою, особливо для державних службовців категорії «В». Про це повідомило НАДС за результатами опитування майже 56 тисяч держслужбовців усіх категорій щодо ставлення до організації роботи та оплати праці в умовах воєнного стану.

Підвищення зарплати в окремих регіонах пов'язано з прийняттям Постанови № 391, що передбачає підвищення посадових окладів для працівників державних органів на територіях активних та можливих бойових дій. При цьому, 37% опитаних, з тих хто має право на такий коефіцієнт, вказали, що їм його не встановлено. У 47% коефіцієнт сприяв збільшенню зарплати, у 53% це не призвело до збільшення (коефіцієнт встановлено за рахунок премій, тощо).

95% опитаних відзначили, що заробітна плата виплачується вчасно. 34% - протягом воєнного стану не отримували матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, 43% - отримували у 2022-му, 7% - тільки у 2023-му, 17% - два роки поспіль. Додаткова грошова оплата понаднормової роботи переважно не здійснюється (84%). Її отримували лише 2%, інші - компенсацію шляхом надання дня відпочинку.

Переважна більшість державних службовців (93%) працюють у штатному режимі. Дистанційно зайняті наразі 3% проти 11% у 2022-му.

73% опитаних відзначили зростання навантаження за останній рік. 37% державних службовців зауважили, що залучалися до понаднормової роботи у вихідні дні, 9% - у нічний час. Близько половини опитаних в усіх категоріях заявили про зростання результативності (54%) і якості (49%) своєї роботи.

Загалом безпечно себе відчувають 20% респондентів, 52% - частково, 28% - не відчувають себе у безпеці. 16% не мають доступу до укриттів на роботі. Мають - 62%, 22% - мають частково. Найвищий показник відсутності доступу у Харківській області - 30%, Донецькій - 28% та Херсонській - 28%.

64% державних службовців мають сили та ресурси продовжувати працювати в умовах воєнного стану. Таких менше на 10%, аніж торік. Більшість державних службовців (73%) відчуває підтримку колег. Торік цей показник був вище на 6%. Більшість державних службовців (75%) має всі матеріали необхідні для роботи в умовах воєнного стану, технічним обладнанням забезпечено 76%.

41% респондентів зазначили, що вони щасливі бути державними службовцями, 46% - щасливі частково. Кількість респондентів, які щасливі бути державними службовцями, зростає з підвищенням рівня державного органу. Найбільший відсоток респондентів, які зазначили щастя бути державними службовцями, визначено у прифронтових областях: Луганська (57%), Донецька (48%), Одеська (48%), Харківська (47%).

Більшість (86%) планує працювати на державній службі в умовах воєнного часу, після війни - 75%. Торік ці показники були відповідно 91% і 86%. Виявлено зв'язок між рівнем посади та наміром не продовжувати службу після війни. Чим нижча категорія посади, тим більше кількість таких державних службовців. Серед чинників, що спонукають змінити роботу, - високе навантаження, зменшення розміру зарплати, зміни у функціоналі та структурі державного органу.

58% опитаних зазначили, що їхнє самопочуття протягом останнього року залишилося без змін або погіршилося. У 9% психологічний стан негативно впливає на продуктивність роботи. 61% зазначили, що добре керують своїм емоційним станом на роботі.

Протягом останніх трьох місяців 72% державних службовців відчували тривогу, втому (67%), внутрішню напругу (55%), погіршення сну (54%). Третина зазначила про страх (35%) та часті головні болі (31%). Емоційну нестабільність відчували (25%), погіршення пам'яті та уваги (25%), депресію (22%), апатію (21%), зниження продуктивності (17%), паніку (17%), зниження або підвищення апетиту (15%), втрату сенсу життя (6%), шок (6%).

Потребу у психологічній допомозі відчували 39% респондентів. По допомогу звернулося 5% респондентів. Про потребу у психологічній допомозі зазначили 26% чоловіків та 41% жінок. З них звернулися по психологічну допомогу 4% чоловіків та 5% жінок.

Як державному службовцю зручно ознайомитись із правовою картиною дня та контролювати зміни? LIGA360:Органи влади надасть інструменти для моніторингу законодавства та судової практики, дозволить автоматично аналізувати великі обсяги документів. Більше переваг за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини