Які схеми обходу режиму експортного забезпечення – ДПС

Як ми вже повідомляли, з грудня 2024 року запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки - тепер його можуть здійснювати винятково суб'єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій.

Проте є суб'єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи, кажуть податківці.

Яскраві «кейси» спроб реєстрації податкових накладних товарів без походження навели у ДПС. Так, компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу - 1,7 ц на метр квадратний, жартують податківці.

Компанія «Б» імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.

Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.

Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб'єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

• реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;

• реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;

• підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;

• відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;

• реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;

• 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 - 2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

ДПС нагадала основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:

1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб'єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;

2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;

3) аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;

4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб'єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб'єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;

5) для суб'єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.

Правила роботи режиму експортного забезпечення регламентуються ст. 19-2 Закону про ЗЕД та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2024 р. № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».