До податківців надійшло звернення від ТОВ, яке уклало з резидентом Німеччини угоду про надання ліцензії на технологію. Угодою передбачено надання нерезидентом товариству невиключної обмеженої відкличної ліцензії на використання ліцензованих матеріалів та ноу-хау:
технічні характеристики та конструкція обладнання вітрогенератора;
концепції, посібники, довідники, процеси щодо того як користуватися, встановлювати, обслуговувати обладнання вітрогенератора;
програмне забезпечення та прошивка системи зв'язку.
Крім того, товариство отримує невиключну обмежену ліцензію, яка не підлягає передачі третім особам, на використання корпоративної торгової марки резидента Німеччини, а також будь-яких друкованих матеріалів або інших матеріалів чи електронних пристроїв.
Договір передбачає сплату товариством ліцензійної винагороди за користування ліцензією, що за своєю суттю є виплатою роялті.
Товариство запитує:
1. Чи вірно, що резидент Німеччини, що є командитним товариством, не є фактичним (бенефіціарним) власником роялті для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?
2. Чи вірно, що до операції з виплати роялті на користь нерезидента, що є командитним товариством, застосовуються положення абз. 4 - 6 п. 103.2 ПКУ у разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу?
Контролери відповіли, що у разі, якщо умовами ліцензійного договору передбачено надання платнику податків права на використання об'єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торговельної марки) без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то винагорода за надання такого права на використання товарного знаку підпадає під визначення роялті.
Водночас, якщо платіж, який сплачується ліцензіару за ліцензійним договором, здійснюється за використання торговельної марки, креслення та ноу-хау, то такий платіж відповідно до норм ПКУ підпадає під визначення роялті та оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за ставкою 15 % їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.
Радимо також ознайомитися зі статтею «Визначення ідентичності іноземного податку на прибуток із вітчизняним»
Джерело: ІПК ДПСУ від 02.12.2024 р. № 5507/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Спрости рутинні завдання бухобліку з новою LIGA360! Всі джерела для бухгалтера тепер зібрані в єдиному рішенні: аналітика, законодавство, ситуації, коментарі та роз?яснення держорганів. Детальніше за посиланням.
