За правилами ч. 1 ст. 59 КУзПБ, одним з наслідків ухвали постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури є відсутність у банкрута жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Водночас, судова практика складалась таким чином, що ті узгоджені (тобто ППР за якими не оспорювались) зобов'язання боржника щодо сплати суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені, які виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, судами відхилялись.
Зокрема, через те, що грошові зобов'язання щодо сплати податкових платежів, визначених в ході перевірки, виникають з моменту отримання платником податків ППР із зазначенням суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням. Зокрема, такий правовий висновок наведено у постанові ВС від 14.08.2019 р. у справі № 913/412/16. Проте, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2024 р. № 903/51/20 дійшов висновку про необхідність відступити від цієї позиції.
На думку суддів, ПКУ визначає обов'язок платника податків подавати декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Таким чином, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання декларації.
Радимо також ознайомитися зі статтею «Безнадійна заборгованість у воєнні часи: проблемні моменти».
Як працювати ефективніше й уникати ризиків для твоєї компанії? З рішенням LIGA360. Тільки зараз замовляй на вигідних умовах Special program
.
