Рівненський апеляційний суд постановою від 27 травня 2025 року у справі № 570/6227/24 не погодився з рішенням суду попередньої інстанції, яким частково задоволено позов про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії і відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка визнала, що вона безпосередньо не доводила інформацію за розрахунковими листами до відома працівників, а вручала винятково тим, хто особисто звертався до неї за цими відомостями.
Суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу, подану державним закладом, відповідачем у справі, на рішення місцевого суду, яким частково задоволено позов їх працівниці та визнано незаконним і скасовано наказ про позбавлення її преміювання й стягнуто з роботодавця моральну шкоду.
Суд вказав, що преміювання працівників роботодавця проводиться відповідно до положень Конституції, КЗпП, Закону України «Про оплату праці», Постанови №1298, Наказу №557.Наведеними нормативними актами керівникам навчальних закладів надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці (підпункт «в» пункту 4 Постанови №1298, підпункт 5 пункту 4 Наказу №557).
Ці ж правила містяться у пункті 7.3. Статуту відповідача, а пунктом 3.12. Колективного договору на 2020-2023 роки між адміністрацією та профспілковим комітетом державного закладу передбачено, що преміювання працівників проводиться за підсумками роботи за кожний місяць, з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду оплати праці (економії коштів на оплату праці). Зокрема, при визначенні розміру премії враховується сумлінне виконання посадових обов'язків, своєчасне та якісне виконання наказів, планів роботи центру, а також доручень директора центру, його заступників, дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, стан дотримання фінансової дисципліни тощо. Розмір премії зменшується, зокрема, за неповне або неякісне виконання обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, несвоєчасне або неякісне виконання завдань, передбачених планами роботи, наказами, а також доручень керівництва, порушення виконавчої дисципліни тощо.
Працівники за рішенням керівництва позбавляються премії повністю або частково, якщо в місяці, за який виплачується премія, вони притягувались до дисциплінарної відповідальності або до них застосовувались заходи дисциплінарного впливу, а також, якщо мало місце порушення строків або невиконання доручень, завдань.
Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2017 року у справі №755/22151/15-ц зазначив, що при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Позивачку, як провідного бухгалтера держустанови, визначено відповідальною особою за видачу розрахункових листів працівникам закладу щомісячно з 1 до 10 числа місяця, наступного за звітним. Її зобов'язано видавати довідки працівникам про заробітну плату, тобто надати кожному працівникові, у тому числі й тим, хто працює в структурних підрозділах поза межами обласного центру, інформацію про розмір заробітної плати. Зі своїми обов'язками позивачка ознайомлена і ця обставина нею у суді не заперечувалась.
Із витягу з протоколу загальних зборів трудового колективу, який міститься в матеріалах справи, відомо, що на загальних зборах трудового колективу вже піднімалося питання про факти звернення працівників про труднощі, які виникають в отриманні розрахункових листів про оплату праці. Також ішлося про вжиття відповідних заходів для отримання інформації про нараховану працівникам заробітну плату у зручний для них спосіб. Пропонувалося надавати розрахункові листи у заклеєному виді через кореспонденцію, яка передається до навчальних відділень.
Отже, є очевидним факт невиконання позивачкою вимог закону, положень локальних нормативних актів і доручення керівника щодо обов'язку повідомити працівників про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а саме про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати.
Тобто вина позивачки у спірних правовідносинах є доведеною і обґрунтованою, резюмував апеляційний суд.
Встановлено, що премія, якої позбавлено позивачку, є заохочувальною виплатою і не є обов'язковою складовою частини заробітної плати, тобто не є виробничою премією. Отже, у спірних правовідносинах преміювання/депреміювання позивача та інших працівників відноситься до виключних дискреційних повноважень роботодавця.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів також не погодилася із обґрунтованістю стягнення із відповідача на користь позивачки. Так, ця позовна вимога є похідною від основної вимоги, тобто повністю залежить від визнання оспорюваного наказу незаконним. Оскільки задоволення вимоги позивачки про визнання незаконним і скасування наказу, яким її позбавлено премії за місяць, унеможливлюється відсутністю правових і фактичних підстав для цього, тому не може бути задоволеною і вимога про відшкодування моральної шкоди.
Як працювати ефективніше й уникати ризиків для твоєї компанії? З рішенням LIGA360. Тільки зараз замовляй на вигідних умовах Special program.
