Верховна Рада щойно ухвалила у першому читанні надважливий законопроєкт про віртуальні активи, про це повідомив глава парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. За його словами, цей документ формує правове поле для розвитку сучасного фінансового ринку та цифрової економіки.
Йдеться про проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» від 24.04.2025 р. №10225-д, авторами якого є дев'ять народних депутатів, зокрема і сам Д. Гетманцев. Раніше він детально розповідав як з 2026 року будуть оподатковувати ПДВ, ПДФО і податком на прибуток криптовалюту згідно з цим законопроєктом. Згодом стало відомо, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку скептично ставиться до відповідних ініціатив.
Заступник Гетманцева по комітету нардеп Ярослав Железняк повідомив, що за прийняття законопроєкту №10225-д за основу проголосували 246 депутатів. «Я не бачу сенсу сильно довго розписувати про що там, буде дуже багато змін до другого читання», - сказав він. Водночас Я. Железняк вказав: «Податки загальні будуть (18+5%) з прибутку і перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат у перший рік). Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо».
Своєю чергою, нардеп Олексій Жмеренецький, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, вважає, що законопроєкт 10225-д враховує регулювання Європейського Союзу MiCA і захищає інтереси України на перехідний період.
Політик нагадав, що 17 лютого 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про віртуальні активи» №2074-IX, який покликаний регулювати правовідносини, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів. Водночас положення Закону №2074 мали набрати чинності лише з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Тобто без внесення до ПКУ змін не обійтися і протягом 2022-23 років було розроблено два альтернативних законопроєкти. Один від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на базі регулювання ЄС в криптоактивах (MiCA), інший був запропонований Міністерством цифрової трансформації, поєднуючи чинне законодавство і положення MiCA.
«Ці проекти викликали дискусії, тому на базі Фінансового комітету ВРУ було напрацьовано Доопрацьований проект Закону № 10225-д. Він об'єднує попередні пропозиції і комплексно описує як регулювання так і податки», - каже нардеп. Він назвав такі головні нюанси акта:
запроваджує вимоги до ліцензування платформ, включаючи стандарти капіталу, прозорості та «знай свого клієнта» (KYC),
окреслює процедури звітності для транзакцій віртуальних активів,
надає чіткі класифікації та визначення типів віртуальних активів, таких як криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, пов'язані з активами (ART).
«Це повністю відповідає стандартам MiCA. До другого читання ми внесемо, спільно напрацьовані з Мінцифрою, поправки, щодо питань, які виникли в процесі розгляду в Комітетах ВРУ», - заявив О. Жмеренецький.
До речі, днями з інтерв'ю першого заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука ми дізналися, що консультації з НБУ стосовно цього законопроєкту до його подачі на розгляд парламенту не проводилися. «На нашу думку, такі зміни були б передчасними. Ми не плануємо включати віртуальні активи до міжнародних резервів [Національного банку]», - сказав посадовець. За його словами переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. До того ж, наразі в світі не існує чіткого та однозначного розуміння сутності, класифікації віртуальних активів, а відповідно - достатньо уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними. Так, деякі країни включають такі активи до резервів, але це радше винятки.
Раніше стало відомо, що глава НБУ назвав «червону лінію» у питанні легалізації криптовалют, а до того ж НБУ оголосило про підозри в порушенні законодавства про обмін валют та обіг криптовалют стосовно шести популярних компаній.
Нова LIGA360 допоможе вивчити цю тему детальніше. Аналітика від експертів, роз'яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення. Замовте персональну презентацію для ваших потреб.
Читайте також:
