Фахівці Держпраці кажуть, що роботодавець може бути звільнений від відповідальності за затримку виплати заробітної плати, якщо доведе, що порушення сталося через бойові дії або інші обставини непереборної сили. Водночас це не звільняє його від самого обов'язку виплатити зарплату. Якщо підприємство не може здійснити виплату через бойові дії, термін може бути перенесений до моменту відновлення роботи.
За порушення строків виплати зарплати передбачені такі види відповідальності:
дисциплінарна;
матеріальна;
адміністративна;
фінансова;
кримінальна.
Юрособи та ФОПи, які використовують найману працю, у разі затримки зарплати більш ніж на місяць або виплати її не в повному обсязі сплачують штраф згідно з ст. 265 КЗпП. Розмір штрафу складає три мінімальні зарплати, встановлені на момент виявлення порушення.
Водночас у період воєнного стану, якщо роботодавець виконає припис про усунення порушень у повному обсязі та вчасно, штрафи за ст. 265 не застосовуються.
Відповідно до ст. 41 КУАП, за порушення строків виплати зарплати передбачено штраф від 30 до 100 НМДГ. Якщо порушення повторюється протягом року або зачіпає права неповнолітніх, вагітних жінок чи одиноких батьків, штраф зростає до 100-300 НМДГ.
Якщо роботодавець умисно не виплачує зарплату понад місяць, настає кримінальна відповідальність (ст. 175 ККУ). Покарання може бути у вигляді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або позбавлення права обіймати певні посади.
Якщо невиплата зарплати пов'язана з нецільовим використанням коштів, передбачено більш суворе покарання, а саме штраф, обмеження чи позбавлення волі до п'яти років.
Зауважте, що роботодавець може уникнути кримінальної відповідальності, якщо здійснить виплату зарплати до моменту притягнення його до відповідальності.
Хочеш позбутися зайвої рутини у розрахунках зарплати? З рішенням LIGA360 ти завжди матимеш доступ до актуальної інформації та поради від експертів. Спробуй переваги для свого бізнесу - замов персональну презентацію.
Читайте публікації аналітиків LIGA360:
