Минсоцполитики відмітило, що при настанні у особи, що займається підприємницькою діяльністю, страхового випадку (втрати роботи за незалежними від нього обставинами і реєстрацією його в установленому порядку як безробітного, готового і здатного приступити до відповідної роботи), воно матиме право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття і соціальні послуги як застраховану особу.
Умови надання посібника з безробіття, розміри і тривалість його виплати визначені статтями 22 і 23 Закони про соцстрахування на випадок безробіття.
Право на посібник з безробіття залежно від страхового стажу мають застрахованих осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких упродовж 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітного, складає не менше шести місяців.
Розмір посібника з безробіття визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу (але не вище за чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) :
- до 2 років - 50 %;
- від 2 до 6 років - 55 %;
- від 6 до 10 років - 60 %;
- понад 10 років - 70 %.
Посібник з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до певного розміру:
- перші 90 календарних днів - 100 %;
- упродовж наступних 90 календарних днів - 80 %;
- надалі - 70 %.
Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які упродовж 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітного, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи по підставах, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статей 40, статтями 41 і 45 КЗоТ, мають право на посібник з безробіття в мінімальному розмірі, встановленому ФСС на випадок безробіття (лист від 11.06.2013 р. № 318/18/99-13).
