Списання дебіторської заборгованості в період карантину: на що зважати

6.05.2020, 09:52
328
0
У статті поговоримо про "карантинні" особливості списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності
У статті поговоримо про "карантинні" особливості списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

Підприємства вже добре засвоїли, що дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, отримує статус безнадійної (п. 4 П(С)БО 10, пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ). Своєю чергою, перехід дебіторської заборгованості до стану безнадійної спричиняє відповідні наслідки в бухгалтерському й податковому обліку, як-от:

- відбувається "списання" заборгованості, тобто зарахування до складу витрат (абз. 2 п. 11 П(С)БО 10),

- витрати призводять до зменшення бази оподаткування податком на прибуток,

- за певних умов потрібно збільшувати фінансовий результат на суму безнадійної заборгованості, якщо боржниками були особи, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), або є платники податків, які оподатковуються за ставкою 0 % (пп. 14.1.257 та 140.5.10 ПКУ),

- якщо безнадійною стала "товарна" заборгованість (тобто не відбувалося постачання товару), то, на думку податківців, покупець має зменшити суму податкового кредиту.

Отже, сплив позовної давності запускає низку подій у бухгалтерському й податковому обліку підприємств, а тому правильне визначення цього моменту має важливе значення.

Загальне про позовну давність

Відповідно до ст. 260 ЦКУ позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, установленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ. Тобто перебіг строку починається з наступного дняпісля відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом, визначеним ст. 261 ЦКУ, такою датою або подією є день, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо ж зобов'язання має визначений строк виконання, то перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку. А строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За певних обставин перебіг позовної давності може зупинятися (ст. 263 ЦКУ) та/або перериватися (ст. 264 ЦКУ). Водночас зупинення перебігу позовної давності означає, що з моменту настання відповідних обставин перебіг позовної давності зупиняється, а від дня їх припинення продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Переривання ж перебігу позовної давності означає, що відлік позовної давності починається заново, тобто час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховують.


В продовженні матеріалу читайте про зміни в обчисленні позовної давності та про строки, що спливли до 02.04.2020 р., у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН за посиланням.

Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар