Іноземна валюта в бюджетній установі: валютні операції

28.09.2020, 17:30
221
0
Валютні операції для бюджетних установ – справа достатньо звична. А в умовах постійних змін у законодавстві потребують актуалізації інформації про них. Тож не гаятимемо час і одразу розпочнемо.
Валютні операції для бюджетних установ – справа достатньо звична. А в умовах постійних змін у законодавстві потребують актуалізації інформації про них. Тож не гаятимемо час і одразу розпочнемо.

Відкриття валютного рахунка

Основні вимоги до порядку відкриття валютних рахунків містяться в Інструкції № 492. Проте, крім власне відкриття рахунка, потрібно вжити й інших заходів, пов'язаних із його користуванням. Для зручності умовно поділимо цю процедуру на кілька етапів.

Етап 1. Підготовка пакета документів

Перелік документів, які має подати бюджетна установа для відкриття поточного рахунка (у т. ч. валютного), визначено в п. 39 Інструкції № 492.

Відповідно до цього пункту банк відкриває поточний рахунок юрособі, яка не має рахунка в цьому банку, на підставі заяви про відкриття поточного рахунка (додаток 2 до Інструкції № 492).

При цьому особа, яка від імені бюджетної установи відкриває поточний рахунок, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, і надати документи, що підтверджують її повноваження.

Якщо бюджетна установа має намір відкрити рахунки для відокремлених підрозділів, то додатково подає такі документи:

клопотання юридичної особи - резидента або відповідного органу приватизації (щодо структурних підрозділів, які відокремлюються в процесі приватизації) до банку, у якому відкривається поточний рахунок відокремленого підрозділу, про відкриття рахунка із зазначенням номера поточного рахунка юридичної особи та найменування банку, у якому він відкритий, а також інформації про те, чи є відокремлений підрозділ платником єдиного внеску;

До банку подають одне клопотання юридичної особи в разі одночасного відкриття поточних рахунків кільком відокремленим підрозділам цієї юридичної особи із зазначеною вище інформацією та переліком відокремлених підрозділів і копії цього клопотання в кількості, потрібній для формування справ з юридичного оформлення рахунків за кожним відокремленим підрозділом.

3) копії належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ.

Текст заяви про відкриття поточного рахунка може бути зазначений у договорі банківського рахунка в довільній формі, але із збереженням реквізитів, передбачених у додатку 2 до Інструкції № 492 (п. 7 Інструкції № 492).

Етап 2. Укладання договору з банком

Після того як відповідну заяву та інші необхідні документи подано, бюджетна установа укладає з банком договір у письмовій формі (п. 37 Інструкції № 492).

Зазвичай до змісту договорів банки вносять обов'язкові умови та строк відкриття валютного рахунка, розмір та умови оплати послуг банку за обслуговування цього рахунка, а також особливості його функціонування.

Форму договору кожен банк розробляє самостійно, і може внести до нього інші особливі умови.

Етап 3. Повідомлення органів ДФС і Казначейства про відкриття валютного рахунка

Після відкриття в установі банку рахунка для обліку операцій в іноземній валюті розпорядник бюджетних коштів подає до відповідного органу Казначейства довідку банку про відкриття рахунка на його ім'я (абз. 3 п. 13.1 розд. XIII Порядку № 1407).

Не зайвим буде нагадати, що банк самостійно у день відкриття рахунка надсилає повідомлення про відкриття рахунка клієнта - платника податків до відповідного органу ДПС (п. 69.3 ПКУ).

Зі свого боку ДФС не пізніше наступного робочого дня із дня отримання повідомлення від банку про відкриття рахунка зобов'язана надіслати повідомлення про взяття рахунка на облік або відмову у взятті такого рахунка на облік із зазначенням підстав про відмову.

Дата отримання банком повідомлення від ДПС про взяття рахунка на облік у такому органі або дата, визначена як дата взяття на облік у ДПС за мовчазною згодою, є підставою для початку повноцінного користування валютним рахунком.

Більш детально читайте у статті "Іноземна валюта в бюджетній установі: валютні операції".

Про те, як валютні операції слід відображати в бухобліку, ідеться в статті "Іноземна валюта в бюджетній установі: специфіка обліку".

Також читайте статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:

- "Валютні операції в бюджетній установі: відкриваємо валютний рахунок";

- "Валютні операції в бюджетній установі: показуємо в обліку".

Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.

Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту