Війна згуртувала націю. Кожен українець на своєму місці: на фронті і в тилу самовіддано працює задля нашої Перемоги. Один із способів допомоги ЗСУ: передати автомобілі на користь військових потреб. Ми розглянемо документальне оформлення таких операцій, їх бухгалтерський і податковий облік.
«Відчуження», «вилучення», «добровільна передача» — у чому різниця?
Пунктами 1-2 ч.1 ст.1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 12.05.2012 р. № 4765-VI (далі – Закон № 4765-VI) визначено:
1) примусове відчуження майна — позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
2) вилучення майна — позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Отож, різниця полягає в тому, що примусове відчуження майна — це дія щодо приватного та комунального майна з можливою подальшою компенсацією його вартості або без такої (п.1-2 ст.3 Закону № 4765-VI), а вилучення стосується державного майна та не передбачає будь-якого відшкодування вартості такого майна (п.3 ст.3 Закону № 4765-VI).
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного стану мають юрособи комунальної і приватної форми власності та фізособи, у яких транспортні засоби для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці (п.1 ст.9 Закону № 4765-ІV).
Водночас, не слід забувати і про третій можливий варіант: добровільна передача транспорту на військові потреби, яка відбувається на основі рішення власника майна.
Хто саме приймає рішення в умовах воєнного стану щодо вилучення чи відчуження майна?
Закон № 4765-VI розмежовує перелік органів, які приймають рішення щодо вилучення та відчуження в умовах надзвичайного та в умовах воєнного стану. Нагадуємо, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який наразі продовжено з 26 березня ще на 30 діб.
Рішення про вилучення та відчуження майна, згідно зі ст. 4 Закону № 4765-ІV приймаються військовим командуванням та погоджуються відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження із зазначеними органами.
Хто і як визначає вартість відчуженого майна?
Стаття 8 Закону № 4765-ІV чітко визначає, що оцінка майна, яке підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Яке документальне оформлення операцій з майном, переданим на користь військових потреб?
Відповідно до п.1 ст.7 Закону № 4765-ІV про факт примусового відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акту виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Постановою КМУ «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 31.10.2012 р. № 998 (далі – Постанова № 998).
Звертаємо Вашу увагу на найчастіші помилки, які допускаються при заповненні даного акту:
- Некоректно використовуються поняття «вилучення» та «відчуження». Тобто, не звертають увагу на те, хто саме є власником транспортного засобу.
- Некоректно зазначається в акті надзвичайна обставина, за якої здійснюється вилучення чи відчуження майна. Замість: «введення воєнного стану» може бути вказано, наприклад, «повна мобілізація».
- При фактичному відчуженні майна не проводиться його оцінка, не вказується вартість. Відсутній акт оцінки майна.
- Не завжди зазначається дата підписання акту, хоча даний реквізит є надзвичайно важливим, адже відповідно до п.3 ст.7 Закону № 4765-ІV право державної власності на майно виникає з дати підписання акту.
- У тексті акту може бути посилання на мобілізаційне повідомлення. Натомість фактично у наявності може бути «Наряд».
З одного боку, всі розуміють, що передача майна відбувається в екстреному порядку, іноді у надзвичайних умовах. З іншого боку, некоректно оформлені документи можуть призвести до неможливості отримання власником майна компенсації, яка передбачена згідно з чинним законодавством.
Добровільна передача майна на потреби військових може бути оформлена:
- наказом по підприємству з рішенням керівництва про добровільну передачу майна та
- актом приймання-передачі майна, який містить всі обов'язкові реквізити первинного документу, передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (далі – Закон № 996-ХІV).
Як отримати компенсацію за відчужене майно?
Порядок отримання компенсації за відчужене майно, визначений Постановою № 998, яка висуває чіткі вимоги до «Заяви про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно» та документів, що до неї додаються.
Заява приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану військовим комісаріатом протягом 10 робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця.
У заяві зазначаються такі відомості про заявника:
- повне найменування (для юросіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізосіб);
- місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізосіб);
- ідентифікаційний код (для юросіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);
- реквізити банківського рахунка.
До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів формується висновок, у якому зазначаються:
- дата його видачі, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видала;
- дата прийняття і номер акта, на підставі якого здійснено примусове відчуження майна;
- найменування майна, що примусово відчужене;
- розмір компенсації, що підлягає виплаті;
- відомості про заявника;
- інші дані.
Уповноважена посадова особа підписує висновок із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплює підпис печаткою. Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий — територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення.
Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Також зверніть, увагу, що колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо (ст.12 Закону № 4765-ІV).
Який порядок обліку відчуження, вилучення та добровільної передачі транспортного засобу?
Важливим моментом для бухобліку є той факт, що вилучення транспорту не змінює його власника. А от відчуження та добровільна передача призводять до зміни власника. Відчуження може бути:
- з попереднім відшкодуванням вартості майна;
- з наступним відшкодуванням вартості майна;
- без компенсації вартості майна.
Нагадаємо, що 07.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2118-ІХ, яким було доповнено підрозділ 10 розд. ХХ ПКУ підпунктом 69.5: «Операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у т. ч. підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування».
Окрім того 17.03.2022 р. набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2021р. № 2120-ІХ (далі – Закон № 2120-ІХ). Він, зокрема, доповнив підрозділ 2 розділу Х «Перехідні положення» пунктом 32-1 НКУ. Останній передбачає, що не є постачанням товарів та послуг випадки (крім випадків, коли такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ), коли товари та послуги передаються/надаються для:
- Збройних Сил України;
- Національної гвардії України;
- Служби безпеки України;
- Служби зовнішньої розвідки України;
- Державної прикордонної служби України;
- Міністерства внутрішніх справ України;
- Управління державної охорони України;
- Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
- добровольчих формувань територіальних громад;
- інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
А це означає, що такі операції згідно з п.185.1 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Окрім того тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, які придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Також не є постачанням товарів та послуг передача Збройним Силам України та іншим вищезазначеним організаціям для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, до зазначених вище операцій положення п.198.5 ПКУ не застосовуються, тобто «умовні» зобов’язання не нараховуються.
Розглянемо декілька варіантів відображення операцій з передачі транспорту державі.
Варіант 1. Вилучення транспорту.
Власником вилученого автомобіля є конкретне державне підприємство. Власник не змінюється, автомобіль повинен повернутись до власника, якщо уціліє. Виникає питання: «Чи повинен такий автомобіль продовжувати обліковуватись на балансі підприємства?»
Тут є над чим поміркувати. Відповідно до ст.1 Закону № 996-ХІV, п.3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Визначення поняття «контрольовані підприємством» чинні НП(С)БО не містять. Оскільки, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухобліку і складання фінзвітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку (ст.1 Закону № 996-ХІV), на думку автора, з метою розуміння поняття «контрольовані підприємством» доцільно звернутись до МСФЗ.
Питання контролю в МСФЗ викладене досить скрупульозно в МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами».
Згідно з п.33 МСФЗ 15 контроль над активом означає здатність керувати використанням активу та отримувати практично всю решту вигід від нього. Контроль включає в себе спроможність заборонити іншим суб'єктам господарювання керувати використанням активу та отримувати вигоди від нього. Вигоди від активу — це потенційні грошові потоки (надходження грошових коштів або економія грошових коштів, які вибувають), які можуть бути отримані безпосередньо чи опосередковано багатьма способами, наприклад, шляхом:
(а) використання активу для виробництва товарів або надання послуг (у т.ч. державних послуг);
(б) використання активу для підвищення вартості інших активів;
(в) використання активу для погашення зобов'язання або зменшення витрат;
(г) продажу або обміну активу;
(ґ) надання активу у заставу як забезпечення позики; та
(д) утримання активу.
Тобто, з точки зору бухгалтерського обліку, вилучені автомобілі не контролюються підприємством, а отже відсутні підстави для продовження визнання їх на балансі у складі активів.
Однак, підкреслюємо, що наведена вище думка є особистою думкою автора, та не може бути розглядатись, як єдино правильна. Існують і інші погляди з даного питання.
Тобто, відображення в обліку вилученого транспорту, на погляд автора, має бути відображено як звичайне списання автомобіля, з відповідним відображення у податковому обліку, на підставі вимог ст.138 ПКУ.
Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, зазначимо наступне. На дату вилучення автомобіля він перестає використовуватись у господарській діяльності підприємства, а отже на підставі вимог абз. «г» п.198.5 ПКУ з урахуванням бази, визначеної у відповідності до п.189.1 ПКУ, раніше слід було б нарахувати податкові зобов’язання. Однак завдяки внесеним Законом № 2120-ІХ змінам до ПКУ, про які ми зазначили вище, до операцій з передачі товарів (у т. ч. транспортних засобів) положення п.198.5 ПКУ не застосовуються, тобто «умовні» зобов’язання нараховувати не потрібно.
Варіант 2. Відчуження з попередньою чи наступною компенсацією.
Зазначена операція з точки зору бухгалтерського та податкового обліку є нічим іншим, як звичайною операцією з реалізації основних засобів із відповідним відображенням доходів, витрат у бухгалтерському та податковому обліках. А також нарахуванням зобов’язань з ПДВ із урахуванням вимог п.189.1 ПКУ.
Варіанти 3-4. Відчуження без компенсації та добровільна передача авто.
Зважаючи на зміни, внесені до ПКУ підпунктом 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у випадку добровільної передачі або відчуження транспортних засобів без вимоги їх компенсації операція не розглядається як «реалізація (продаж) товарів» у розумінні пп. 14.1.202 ПКУ. Тобто, фактично в обліку відображається списання необоротного активу, адже доходи від реалізації відсутні. Право на податкові витрати у сумі залишкової вартості автомобіля зберігаються у повному обсязі.
При цьому податкові наслідки щодо ПДВ будуть аналогічні наведеним у Варіанті 1.
Висновки.
- Варіантів передачі автомобіля на користь ЗСУ у період воєнного стану є декілька.
- Кожен варіант потребує ретельного документального оформлення.
- Кожен варіант має свої переваги та недоліки з точки зору бухгалтерського та податкового обліку.
Але, яким чином не був переданий автомобіль ЗСУ – кожен з них наближує нашу перемогу на ворогом!
Салова Наталія,
аудитор ТОВ "АК "Ед Рем"
Проєкт LIGA360 “БІЗНЕС ПІД ЧАС ВІЙНИ” - оперативно про головне: новини, НПА, аналітика, відповіді на "гарячі" питання". Переходьте за посиланням.
