Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Всі ми стаємо свідками дуже динамічних змін у міжнародній торгівлі в останні місяці. Звичайно, шкода, що вони пов’язані із війною, але часто на краще змінюють життя бізнесу. Водночас, з'явилось і багато обмежень – спробуємо дати всьому цьому лад і узагальнити.

 Спільний транзит

30 серпня 2022 року Україна приєдналась до Конвенції про процедуру спільного транзиту (надалі – Конвенція), яка набула чинності вже 1 жовтня цього року.

Це надасть змогу українським компаніям здійснювати транзитування товарів територіями країн Європейського Союзу, країн Європейської асоціації вільної торгівлі та інших країн-учасниць Конвенції без обов’язку оформити товари в транзит у кожній із них.

Трейдери, після отримання передбачених Конвенцією транзитних спрощень, зможуть розпочати або завершити транзит товарів на своєму об'єкті, а також використовувати загальну фінансову гарантію.

Такі нововведення – послідовне виконання Україною своїх зобов'язань перед Європейським Союзом за Угодою про асоціацію.

  Спрощення порядку ввезення гуманітарної допомоги

У зв'язку із повномасштабним вторгненням, Кабінет Міністрів України постановою від 01.03.2022 р. № 174 значно спростив процедуру ввезення гуманітарної допомоги. Варто зазначити, що порядок ввезення гуманітарної допомоги в умовах воєнного часу змінювався аж вісім разів.

Волонтерам не потрібно попередньо отримувати рішення про визнання більшості товарів гуманітарною допомогою. Для ввезення вантажу як гуманітарної допомоги потрібна лише декларація (з зазначенням виду допомоги), яка подається або водієм у місці перетину, або в електронній формі.

Спрощено також ввезення товарів подвійного та військового призначення, зокрема: радіостанцій, БПЛА, біноклів, монокулярів, коліматорних та оптичних прицілів, тепловізорів, приладів нічного бачення.

Окрім цього, повністю звільнено від додаткового експортного контролю каски та бронежилети, що ввозяться як гуманітарна допомога.

Бізнес потерпає від застарілих методів управління? Спробуйте рішення LIGA360. Працюйте в єдиному інформаційному середовищі для вирішення ключових завдань - legal research, контроль ризиків в умовах війни, аудит та комплаєнс, онбординг та перевірка контрагентів. Замовте презентацію LIGA360 для своєї компанії прямо сьогодні.

 

  Банківська система і валютний нагляд

Національний банк України постановою від  24.02.2022  № 18 врегулював роботу банківської системи на час війни, зокрема:

- суттєво обмежив транскордонні перекази валютних цінностей з України;

- для купівлі валюти зафіксував офіційний курс гривні до іноземних валют;

- зменшив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Щоправда, зараз цей строк – 180 календарних днів. До цього він становив – 120 днів, а раніше – 90 днів.

Обмеження транскордонних переказів валютних цінностей не поширювались на купівлю товарів критичного імпорту, перелік яких затвердив Кабінет Міністрів України.

Перелік товарів критичного імпорту поступово збільшувався, а 21 березня 2022 року до їх складу почали зараховувати певні види послуг. Проте, вже 7 липня 2022 року обмеження щодо товарів скасували. На сьогодні, обмежені тільки певні види послуг. З детальним переліком послуг, на імпорт яких можна придбати і переказати валюту, можна ознайомитися у постанові Кабміну від  24.02.2022 р.  № 153. 

  Інші нововведення пов’язані з «митним безвізом»

Поряд із запровадженням спільного транзиту, компанії, що не мали можливості отримати статус АЕО-С (через невідповідність критерію стійкого фінансового стану) зможуть скористатись окремими видами митних спрощень.

Як приклад, «отримання/відправлення за місцезнаходженням», дасть змогу «замитнювати»/ «розмитнювати» вантажі у себе на об'єкті без пред'явлення товару митниці, навіть без статусу АЕО-С.

Окрім того, у зв’язку із впровадженням спільного транзиту, майже усі товари, що ввозитимуться на митну територію України та перевозитимуться транзитом підлягатимуть гарантуванню.

Змінами до митного законодавства також запроваджено процедуру кінцевого використання товарів, що передбачає поміщення товарів у вільний обіг в Україні зі зниженою ставкою ввізного мита за умови попередньо визначеного способу його використання та подальшого підтвердження такого способу використання (шляхом подання звіту, наприклад). Різниця в сумі мит протягом використання гарантується компанією. Варто зазначити, що митні органи уповноважені перевіряти цільове використання товарів під час цієї процедури. 

Транспортний безвіз

29 червня поточного року Україна та Європейський Союз уклали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом, яка відома в народі, як «транспортний безвіз». Вона тимчасово скасовує вимогу отримання дозволу на вантажоперевезення, яке здійснюється в країни ЄС та/або з перетином їх кордонів (транзитом) й обов'язок наявності у водіїв міжнародного посвідчення водія.

 Українці можуть користуватися перевагами транспортного безвізу з 29 червня 2022 року до 30 червня 2023 року. Детальніше про це за посиланням.

Захистити своє майно від рейдерів і шахраїв   допоможе сервіс SMS-Маяк. Як перемогти їх у судових баталіях навчить система VERDICTUM. Тримати руку на пульсі чергових новацій у законодавстві від нашої влади буде легко у LIGA360.    

  Оновлення УКТ ЗЕД

Кабінет Міністрів України пропонує привести Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності  у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2022, яку ще з 1 січня цього року використовують найбільші партнери України у сфері торгівлі. Нагадаємо, що на цей момент УКТ ЗЕД сформована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2017 року.

Відповідний Проект Закону про Митний тариф України  пропонує:

- зміну класифікації певних видів товарів шляхом згрупування декількох кодів товарів в один та навпаки – шляхом розподілу одного коду товару в декілька;

- виключення кодів товарів, що мають невеликий обсяг у міжнародній торгівлі;

- доповнення переліку кодами товарів, які почали вироблятися після 2017 року.

Варто зазначити, що ставки мит залишаються незмінними.

Зміни до процедури декларування

Вже з 1 жовтня цього року товари зі схожими характеристиками (в межах однієї товарної позиції, передбаченої УКТ ЗЕД) можна  групувати під одним кодом. Така можливість забезпечуватиметься за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита у межах однієї товарної позиції. Новим у сфері регулювання митних відносин є те, що декларування за такою спрощеною процедурою поширюється не лише на імпорт, а й на експорт.

Законодавець не встановлює обмежень щодо кількості товарів, згрупованих під одним кодом, однак накладає заборону на застосування спрощеного декларування щодо окремих видів товарів (підакцизних товарів; товарів, до яких застосовуються різні ставки ПДВ; товарів, на які встановлені кількісні обмеження імпорту/експорту або ж особливі види мита).

  Зміни до переліку товарів, вивіз яких заборонений або обмежений

29 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1424 затвердив Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню (надалі за текстом — Обсяги) та Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню (надалі за текстом – Перелік), які з моменту введення на території України воєнного стану зазнавали численних змін (здебільшого доповнювались все новими видами товарів).

У первинній редакції Постанови Обсяги визначались щодо срібла і золота (0 грам) та відходів або брухту дорогоцінних металів/ з вмістом дорогоцінних металів (2000000 грамів), а до Переліку включався лише антрацит.

Станом на сьогодні, з території України повністю заборонено експортувати:

- срібло;

- золото;

- рідке паливо (мазут);

- природний газ українського походження;

- гречку;

- споживчу сіль.

Встановлено обмеження на експорт відходів або брухту дорогоцінних металів й антрациту, кам’яного вугілля та брикетів, котунів, аналогічних видів твердого палива одержаних з нього.

Обов’язковим є отримання ліцензії на експорт:

- м’яса та яєць курей;

- великої рогатої худоби та її м’яса;

- окремих видів м’ясних продуктів;

- проса;

- цукру;

- вівса;

- жита;

- окремих видів мінеральних, хімічних добрив.

  Тарифна лібералізація

24 травня Рада Європейського Союзу ухвалила Регламент, що встановлює тимчасові (на 1 рік) поступки Україні в сфері торгівлі. Ним Європейський Союз в односторонньому порядку призупинив застосування:

- ввізного мита на товари, в тому числі промислові та с/г товари;

- тарифних квот на товари українського походження;

- системи вхідних цін на українські фрукти та овочі;

- антидемпінгових та спеціальних заходів.

19 червня Верховна Рада України ратифікувала Угоду про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі між Україною та Великою Британією (строком на 1 рік). Це надасть змогу українським компаніям збільшити експорт товарів з високою доданою вартістю (здебільшого сільськогосподарських продуктів).

9 травня уряд Сполучених Штатів Америки опублікував рішення про скасування (теж на 1 рік) спеціального мита у розмірі 25% щодо 232 товарних позицій сталевої продукції.

8 травня Прем’єр-міністр Канади оголосив скасування (строком на один рік) імпортних мит та кількісних обмежень на українську продукцію в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

  Заборона торгівлі з рф

Ще 30 грудня 2015 року уряд постановою № 1147  заборонив ввезення на митну територію України певних видів товарів, що походять з російської федерації – тих, які були повністю вироблені або піддані достатній переробці на її території.

9 квітня цього року Кабінет Міністрів України постановою № 426 заборонив ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з країни-агресора (не тільки тих, що походять з рф). Винятки становлять товари, які до 24 лютого 2022 року ввезені з рф або переміщені її територією транзитом (у т. ч. товари походженням з третіх країн).

27 вересня Кабінет Міністрів України постановою № 1076 заборонив вивезення товарів з України   за зовнішньоекономічними контрактами, торговельною або країною призначення яких є російська федерація, тобто на її митну територію.

 

 Олег Кириєвський, керуючий партнер First Chair Legal, член Комітету АПУ з податкового та митного права, Співголова Митного комітету European Business Association

Ірина Павленко, партнер First Chair Legal, Голова Відділення Асоціації правників

України у Львівській області, членкиня Ради Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі

 

Бізнес не встигає за сучасним ритмом? Автоматизуйте роботу з LIGA360. Моніторте зміни воєнного стану, правові новації, свіжі судові кейси та діяльність ваших контрагентів. Замовте презентацію LIGA360 для своєї компанії прямо сьогодні.

 

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини