Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Лікарняні - 2019

10.00, 24 вересня 2018
509473
0

Тема оформлення, нарахування та виплати лікарняних для багатьох бухгалтерів - це тема № 1. Тому пропонуємо вам найважливішу загальну інформацію, яка стосується теми "лікарняні".

Нормативна база для нарахування лікарняних

Основними документами, які регулюють порядок нарахування та виплати лікарняних є:

  • Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;
  • Постанова КМУ " Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266;
  • Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою Правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12 (далі - Порядок  № 12)

Важливо!

З 1 жовтня 2018 року застосовується новий Порядок № 12.

Особи, які мають право на оплату лікарняних

Відповідно до змін, внесених Законом № 2148 до Закону № 1105 та чинних з 11.10.2017, коло застрахованих осіб, які мають право на отримання лікарняних і декретних, розширено. Наразі таке право мають особи, визначені у ст. 18 Закону № 1105:

1) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах:

  • на умовах трудового договору (контракту);
  • на умовах цивільно-правового договору;
  • на інших підставах, передбачених законом;

2) фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

3) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Розмір лікарняних

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) та виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) застрахованим особам починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності МСЕК незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності (ст. 22 Закону № 1105).

Оплата п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата п'яти днів тимчасової непрацездатності (далі – лікарняні) проводиться за однаковим алгоритмом.

Підставою для призначення лікарняних і декретних є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону № 1105).

Вплив страхового стажу на розмір лікарняних

Лікарняні виплачуються застрахованим особам залежно від страхового стажу, у той час як декретні – незалежно від нього (див. Табл. 1).

Таблиця 1

Страховий стаж

Лікарняні

Декретні

до 3 років

50 % середнього заробітку

100 % середнього заробітку незалежно від стажу

від 3 до 5 років

60 % середнього заробітку

від 5 до 8 років

70 % середнього заробітку

понад 8 років

100 % середнього заробітку

Будь-який

100 % середнього заробітку*:

– постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 – 3 груп;

– одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;

– жертвам нацистських переслідувань на підставі Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. № 1584-III;

– учасникам АТО, бойових дій, ветеранам війни, учасникам бойових дій, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. № 3551-XII;

– донорам крові, зазначеним у ст. 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

* Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу (ст. 31 Закону № 1105).

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

Якщо працівник працював безперервно останні 8 і більше років лише на вашому підприємстві, стаж можна обчислити самостійно.

В іншому випадку для визначення страхового стажу знадобляться відомості з Реєстру застрахованих осіб, що надаються відповідно до Положення № 10-1: Форма ОК-5 (додаток 4), Форма ОК-7 (додаток 5), дані про трудовий та страховий стаж (додаток 9). За довідкою за формами ОК-5, ОК-7 до ПФУ може звернутися працівник, натомість страхувальники мають можливість отримати довідку про  трудовий та страховий стаж (додаток 9 до Положення № 10-1). Зробити це можна також через портал електронних послуг ПФУ.

Покроковий алгоритм розрахунку лікарняних

Правила розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних і декретних тотожні, але мають свої особливості, на яких ми акцентуємо вашу увагу.

Розрахунок оплати здійснюють за правилами, визначеними Порядком № 1266.

Для цього визначають:

1) розрахунковий період та кількість календарних днів у ньому;

2) сукупний заробіток за розрахунковий період;

3) середньоденну зарплату, з якої проводять оплату;

4) суму оплати листка непрацездатності.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період для обчислення розміру середньої зарплати за календарний день.

У загальному випадку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата, є 12 календарних місяців перебування застрахованої особи у трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, тобто місяцю початку лікарняного листка.

Але якщо працівник відпрацював на підприємстві менший час, то розрахунковий період визначається відповідно до п. п. 26 – 28 Порядку № 1266 (див. Табл. 2).

Таблиця 2

Час перебування у трудових відносинах

Розрахунковий період

Більше 12-ти місяців

12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа)

Менше 12-ти календарних місяців, але більше ніж календарний місяць

фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа)

Менше ніж календарний місяць

фактично відпрацьований час (календарні дні)

Із розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин:

  • тимчасової непрацездатності;
  • відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустки без збереження заробітної плати;
  • відпусток без збереження заробітної плати, наданих згідно зі ст. ст. 25, 26 Закону № 504 (див. лист ФСС з ТВП від 20.08.2015 р. № 5.2-32-1359).

Місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266).

Після визначення розрахункового періоду підраховуємо кількість календарних днів за місяці розрахункового періоду.

Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 523/18/99-15, ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1375).

Крок 2.Розраховуємо кількість календарних днів зайнятості.

В розрахунковому періоді без урахування невідпрацьованих календарних днів із поважних причин. Для цього із загальної кількості днів у розрахунковому періоді вираховуємо невідпрацьовані з поважних причин календарні дні.

Такими поважними причинами, згідно з п. 3 Порядку № 1266, є:

  • тимчасова непрацездатність;
  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку (за медичним висновком);
  • відпустки без збереження зарплати (і при цьому не має значення, про який саме вид відпустки йдеться).

Як зазначає Мінсоцполітики, до поважних причин, зокрема, належать і відпустки без збереження зарплати, надані відповідно до п. 9 "Прикінцевих положень" Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VII (див. лист Мінсоцполітики від 14.09.2015 р. № 520/18/99-15).

Водночас Мінсоцполітики вважає: період проходження працівниками військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, може враховуватися до страхового стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо за цей період було сплачено ЄСВ. Відповідну тезу наводить Мінсоцполітики в листі від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15. Період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено ЄСВ (зокрема, період виплати працівнику компенсації з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування ЄСВ), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини.

Зверніть увагу

Для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу й інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються (абз. 3 п. 3 Порядку № 1266).

Крок 3. Підсумовуємо заробіток за розрахунковий період.

При цьому слід узяти до уваги такі особливості:

  • заробіток для розрахунку середньої зарплати визначають на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ, який подають до органів ДФС. Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15 роз’яснило: для розрахунку лікарняних (декретних) беруть дані, що були включені до Звітів із ЄСВ за місяці розрахункового періоду;
  • пропорційного врахування одноразових виплат не передбачено. 
  • сторновані та донараховані виплати враховуються в місяцях, у яких здійснено їх нарахування (див. листи Фонду соцстраху від 30.03.2015 р. № 5.2-32-639, від 14.05.2015 р. № 5.2-32-846).

Крок 4. Розраховуємо середню зарплату

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266, розділивши нараховану за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплату (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин. Своєю чергою, сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи й за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (абз. 3 п. 30 Порядку № 1266).

У разі якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку через поважні причини чи страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату визначають, розділивши місячну тарифну ставку (посадовий оклад), установлену працівникові на момент настання страхового випадку, на 30,44.

Крок 5. Визначаємо максимальний розмір середньоденної зарплати

Відповідно до п. 4 Порядку № 1266, розділивши максимальну величину бази нарахування ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду (у 2019 році — 62595 грн), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо середньоденна зарплата вище, її обмежують максимальним розміром середньоденної зарплати. Як це зробити, показано на ситуації 4 р. ІІІ Прикладів.

Крок 6. Визначаємо розмір денної виплати

Його визначають перемноживши розмір середньої зарплати, розрахованої згідно з Порядком № 1266, на відсоток оплати лікарняного залежно від страхового стажу.

Крок 7. Застосовуємо обмеження розміром мінзарплати в розрахунку на календарний день

Це потрібно робити, якщо застрахована особа за даними Держреєстру має стаж меншяк 6 місяців протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку (абз. 2 п. 29 Порядку № 1266).

Нагадаємо

Застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менш як 6 місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).

Розмір обмеження лікарняних визначають, розділивши розмір середньої зарплати в місяці настання страхового випадку на 30,44.

Таке обмеження застосовують, якщо розмір денної виплати перевищує розмір обмеження з розрахунку мінзарплати. Як застосовувати таке обмеження, показано на ситуаціях 7 і 8 р. ІІІ Прикладів.

Як пояснював Фонд соцстраху в листі від 08.11.2017 р. № 5.2-28-1155, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається з дотриманням норм ст. 24 Закону № 1105, і лише згодом, за потреби, застосовуються обмеження розміру допомоги, передбачені ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Тобто в разі перевищення середньоденної зарплати, розрахованої з фактичної зарплати, над середньоденною зарплатою, розрахованої з мінімальної зарплати, подальший розрахунок лікарняних здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної зарплати.

Крок 8. Обчислюємо суму оплати днів непрацездатності (допомоги по непрацездатності)

Її визначають перемноживши розмір денної виплати (чи розмір обмеження) на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

Крок 9. Застосовуємо за потреби максимальне обмеження розміру лікарняних у розрахунку на місяць

Обмеження передбачене ч. 2 ст. 24 Закону № 1105, згідно з яким сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Як застосовувати таке обмеження, показано на ситуації 4 р. ІІІ Прикладів.

Заява-розрахунок для фінансування лікарняних Фондом

Як і раніше, підставою для отримання сум матзабезпечення від робочого органу виконавчої дирекції Фонду соцстраху або його відділення (далі — Фонд) є заява-розрахунок за формою з додатка 1 до Порядку № 12.

Заяву-розрахунок необхідно подавати до Фонду за місцезнаходженням або місцем проживання страхувальника.

Також є можливість надсилати заяву-розрахунок в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП. У разі подання заяви-розрахунку в електронному вигляді необхідно буде все ж роздрукувати заяву-розрахунок, котру разом із поданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначалося матеріальне забезпечення, страхувальник зберігає у себе.

Водночас залишається можливість подавати заяву-розрахунок у паперовому вигляді особисто до Фонду. У такому випадку традиційно готуємо заяву-розрахунок у двох примірниках, один із яких разом із поданими застрахованими особами документами зберігається у страхувальника, а другий подається до Фонду.

 Терміни подання заяви-розрахунку: не пізніше 5 робочих днів із дати прийняття рішення комісії (уповноваженого) із соцстрахування підприємства про призначення матзабезпечення. Звісно ж, відлік рахуватиметься від дати затвердження Протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення вповноваженого), яким і призначається матзабезпечення.

Зважаючи на те що роботодавцям найчастіше доводиться подавати заяву-розрахунок на виплату лікарняних (декретних), розгляньмо докладніше порядок заповнення додатка 1.1, у якому показують суми цього матзабезпечення за кошти Фонду.

Яку інформацію зазначати в додатку 1.1 «I. Матеріальне забезпечення» заяви-розрахунку

Назва графи

Що вказувати

П.І.Б.

(графи 1–3)

Прізвище, ім’я та по батькові застрахованої особи

№ страхового свідоцтва (ідентифікаційний

 номер) або серія та номер паспорта

(графа 4)

Залежно від того, який документ має застрахована особа, зазначаємо № страхового свідоцтва (ідентифікаційний номер) або серію та номер паспорта

Основне місце роботи — 1;

сумісництво — 2;

ФОП — 3;

ЦПХ — 4

(графа 5)

Проставляємо цифру залежно від того, який статус у застрахованої особи: основний працівник — 1, сумісник — 2, виконує роботи (надає послуги) за ЦПД — 3, є фізособою-підприємцем — 4.

У разі якщо працівник одночасно є основним працівником і внутрішнім сумісником, інформацію зазначаємо окремими рядками, заповнюючи всі графи, адже розрахунок сум лікарняних (декретних) у такому випадку проводиться окремо

Дані листка непрацездатності:

— серія та номер;

— первинний (1) продовження (2)

(графи 7–9)

Серію та № віднайдете у верхній частині лицьового боку листка непрацездатності (далі — ЛН). Там же вказується первинний чи продовження ЛН

Причина непрацездатності

(графа 10)

Причину непрацездатності відображаємо за даними лицьового боку ЛН:

1 — загальне захворювання;

3 — захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС;

5 — невиробничі травми;

6 — контакт із хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносійство;

7 — санаторно-курортне лікування;

8 — вагітність та пологи;

9 — ортопедичне протезування;

10 — догляд

Період непрацездатності:

з (дата) до (дата)

(графи 11-12)

Дату початку та закінчення ЛН у форматі (число.місяць.рік)

Кількість днів, що підлягають оплаті:

— всього;

— у т. ч. за рахунок коштів Фонду

(графи 13-14)

Числом указуємо загальну кількість днів, що оплачуються за виданим ЛН, й окремою графою — скільки із цих днів за кошти Фонду

Сума (в гривнях з копійками):

— всього;

— у т. ч. за рахунок коштів Фонду

(графи 15–16)

Суму нарахованого матзабезпечення за дні тимчасової непрацездатності: усього й окремо суму за кошти Фонду

В тому числі за пільгою постраждалим на ЧАЕС за рахунок коштів Фонду:

— дні;

— сума (в гривнях з копійками)

(графи 17–18)

Пам’ятаймо, що чорнобильцям 1–3 категорій допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується в розмірі 100% середньої зарплати, але за кошти Фонду починаючи із 6-го дня тимчасової непрацездатності.

А жінкам, які належать до 1–3 категорій чорнобильців, декретні виплачуються за 180 к.дн. (90 — до пологів і 90 — після).

Тож у цих графах Фонд воліє бачити, яку суму та скільки днів буде оплачено за його кошти

Номер посвідчення (ЧАЕС)

(графа 19)

Номер посвідчення особи, яка має статус чорнобильця

Дата направлення на МСЕК (за наявності)

(графа 20)

Дату направлення на МСЕК, якщо вона зазначена на лицьовому боці ЛН (число.місяць.рік).

Страховий стаж (в повних місяцях):

— загальний;

— за останні 12 місяців

(графи 21–22)

Графа 21 «Страховий стаж (в повних місяцях) – Загальний» заповнюється для контролю за розміром нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу застрахованої особи (50%, 60%, 70% та 100%).

Зазначаємо повну кількість місяців, без заокруглення. Якщо загальний страховий стаж застрахованої особи становить 8 повних років і більше, то до колонки 21 уноситься запис «96», що сягає 8 років х 12 місяців. Якщо загальний страховий стаж менший за 8 років, наприклад, 3 роки 2 місяці та 15 днів, то вноситься запис «38» (3 роки х 12 місяців + 2 повні місяці).

Дані графи про страховий стаж за останні 12 місяців необхідні, аби Фонду пересвідчитися в правильному застосуванні обмежень до розрахунку лікарняних (декретних) згідно із ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.

 

Детальніше про заповнення окремих граф додатка 1.1 до заяви-розрахунку йшлося у матеріалі «Нова форма заяви-розрахунку для лікарняних (декретних): аналізуємо роз’яснення Фонду» газети "Інтерактивна бухгалтерія".

 Який порядок інформування Фонду про виплату матзабезпечення

 Фонд вирішив додати нової роботи страхувальникам, і в п. 10 Порядку № 12 прописав новий обов’язок для них: після проведення виплат за кошти Фонду треба надіслати повідомлення про здійснення таких виплат.

Повідомлення можна надіслати в один із таких способів:

  • в електронному вигляді з використанням ЕЦП;
  • листом із повідомленням про вручення;
  • завітати безпосередньо до Фонду.

Надіслати це повідомлення необхідно впродовж місяця з дня проведення виплат.

У разі якщо впродовж трьох місяців із дня здійснення фінансування Фонд не отримає інформації

від страхувальника про здійснені виплати застрахованим особам, буде призначена перевірка щодо використання страхувальником коштів Фонду (п. 11 Порядку № 12).

Заповнення лікарняного листка

Підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є правильно оформлений лікарняний лист (п. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Порядок і умови видачі, продовження й обліку листка непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлено Інструкцією № 455, а порядок заповнення – Інструкцією № 532.

Лицьовий бік лікарняного листа заповнюється лікарем або молодшим медичним працівником медустанови, зворотний бік – за місцем роботи застрахованої особи.

Зверніть увагу

На бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (п. 4.5 Інструкції № 532).

Записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом (п. 1 Інструкції № 532).

Зворотний бік листка поділено на чотири розділи.

Перший розділ містить відомості про характер роботи (постійна чи тимчасова) працівника, період відсутності співробітника, неробочі дні в період відсутності та дату виходу на роботу. Ці дані заповнюються табельником або особою, уповноваженим вести табель.

Другий розділ містить відомості про страховий стаж, необхідний для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Заповнюється відділом кадрів.

Третій розділ "Призначена допомога" зворотного боку листка непрацездатності заповнюється комісією із соціального страхування або уповноваженою особою, на яку покладено рішення про призначення допомоги.

Четвертий розділ заповнюється бухгалтерією підприємства. До таблиці "Довідка про заробітну плату" вносяться дані про нараховану заробітну плату в місяцях розрахункового періоду. Цей розділ не адаптовано до чинного законодавства, оскільки в таблиці "Довідка про заробітну плату" передбачено відображення відомостей про заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески виходячи з 6-місячного розрахункового періоду, і кількість робочих днів (годин). Згідно з чинним Порядком № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується виходячи з 12-місячного розрахункового періоду, а страхові виплати розраховуються за календарні, а не робочі дні.

Тому радимо не заповнювати розділ "Довідка про заробітну плату", а скласти окрему довідку про заробітну плату, форма якої має бути аналогічна такій таблиці. У ній відобразити дані за 12-місячний розрахунковий період, що передує страховому випадку, і кількість календарних днів у таких місяцях.

У таблиці "Належить до виплати" зазначається, за який період виплачується допомога, кількість днів, розмір допомоги у відсотках від середньої зарплати та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності. Ці дані засвідчуються підписами керівника й головного бухгалтера.

Правильність видання та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, перевіряє комісія (уповноважений) із соціального страхування* підприємства (пп. 3.1.1 Положення № 25).

Бланк листка непрацездатності

 

Оподаткування лікарняних

ПДФО і військовий збір.

Лікарняні, у т.ч. оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, у розумінні р. IV ПКУ — та ж таки зарплата, яка оподатковується у звичайному порядку. Це означає, що:

1) з неї сплачують:

  • ПДФО за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ);
  • військовий збір за ставкою 1,5%

2)  до неї застосовують податкову соцпільгу (п. 169.1 ПКУ);

3)  суму допомоги враховують під час визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання податкової соцпільги (пп. 169.4.1 ПКУ);

4)  базу оподаткування визначають, зменшуючи нараховану допомогу на суму податкової соцпільги (за її наявності) (п. 164.6 ПКУ).

Аналогічні висновки робить і ДПАУ в листі від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715.

Сплачується (перераховується) ПДФО до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ), тобто одночасно з одержанням коштів на виплату лікарняних. Податок із виплат, що фінансує Фонд, сплачують із коштів, які надходять на окремий рахунок для зарахування коштів на виплату матеріального забезпечення.

Якщо лікарняні нараховуються, але не виплачуються платникові податку, то податок, котрий підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, установлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування виплат із тимчасової непрацездатності.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності відображають у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу "101".

ЄСВ

ЄСВ нараховується на суму оплати перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і допомоги по тимчасовій непрацездатності (Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Законупро ЄСВ). На ці суми ЄСВ нараховується за ставкою 22%, для підприємств, установ й організацій, ФОП, у яких працюють особи з інвалідністю, — 8,41%.

ЄСВ нараховується на суми, які є базою його нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати й використання, а також від того, виплачені такі суми фактично після їх нарахування чи ні (ч. 5 ст. 7 Закону № 2464).

Сплачується (перераховується) ЄСВ одночасно з отриманням коштів на виплату лікарняних (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.3.7 Інструкції № 21–5).

Навіть якщо нараховані лікарняні не виплачені, платники все одно зобов’язані сплатити ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за таким місяцем, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп.пп. 6, 7 п. 3 р. IV Інструкції № 449).

З метою застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ (для 2019 року — 62595 грн) у випадку, коли період хвороби припадає більш ніж на місяць, ЄСВ нараховують окремо за кожен місяць (пп. 2 п. 3 р. IV Інструкції № 449).

Оскільки чинне законодавство не встановлює черговості урахування виплат під час визначення максимальної величини бази нарахування ЄСВ, вважаємо, що виплати слід ураховувати в порядку календарної черговості їх нарахування.

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування є бухгалтерський прибуток, визначений у фінзвітності згідно з національними або міжнародними стандартами бухобліку, скоригований на різниці, визначені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Щодо нарахування та виплати лікарняних ПКУ жодних різниць не передбачено. Тож на об’єкт обкладення з податку на прибуток нараховані лікарняні вплинуть так само, як впливають на фінрезультат у бухобліку.

Варто наголосити, що оплата перших 5-ти днів непрацездатності, яка проводиться за рахунок коштів роботодавця, включається до складу витрат періоду. Те саме стосується суми ЄСВ, нарахованої як на оплату перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, так і на суму допомоги, що виплачується за рахунок Фонду.

А от власне сума допомоги, що надходить від Фонду на окремий рахунок, є транзитною сумою, і на фінрезультат не впливає, оскільки її нарахування, надходження та виплата не призводить до виникнення витрат або доходів у підприємства.

Бухгалтерський облік

 Оплату перших 5-ти днів непрацездатності слід включати до витрат періоду й відображати за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». За кредитом ставлять субрахунок 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

 Увага! На відміну від порядку обчислення ПДФО та ЄСВ, для формування витрат лікарняні не потрібно ділити помісячно. Їх визнають у податковому періоді, у якому (а не за який) вони були нараховані.

 До того ж на субрахунку 949 відображають ЄСВ, нарахований на всю суму лікарняних (й оплату перших 5-ти днів, і допомогу за рахунок Фонду).

 Своєю чергою, нараховані лікарняні за рахунок коштів Фонду проводять за дебетом субрахунку 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» (див. Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291). За кредитом цього ж субрахунку показують надходження коштів Фонду на окремий рахунок для виплати матеріального забезпечення працівникам.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини