Відпустка – 2019

• Якої тривалості надавати щорічну відпустку?
• Коли працівнику можна надати відпустку повної тривалості?
• Як оформити надання відпустки працівнику?
• Як можна поділити щорічну відпустку працівника?
• Як розрахувати відпускні?

Яке б задоволення, моральне і матеріальне, не приносила улюблена робота, а відпочити все одно кортить. Відпустка – така ж невід’ємна складова трудових відносин, як і безпосередньо робота. Це просто дві сторони однієї медалі – взаємин роботодавця та працівника. І якщо останній сприймає відпустку як нагоду відновити сили і набратися нових вражень, то для працедавця це виклик. Адже йому слід вирішити цілий комплекс кадрових, податкових і бухгалтерських питань: яку та на який період надати відпустку, як її оформити та оплатити. Про те, як безболісно пройти це випробування зараз й поговоримо.

Якої тривалості надавати щорічну відпустку?

Перш за все, пам’ятаймо, що тривалість відпусток незалежно від режимів і графіків роботи розраховують в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки). Наступне залізне правило: за будь-яких обставин роботодавець повинен надавати працівнику щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки). Водночас законодавство передбачає довшу тривалість щорічних відпусток для певних категорій працівників. Наприклад, працівникам віком до 18 років надають відпустку тривалістю 31 к. дн., працівникам- інвалідам III групи – 26 к. дн.

Важливо: Сумісникам та працівникам, які трудяться на умовах неповного чи скороченого робочого часу, відпустку надають повної тривалості.

Зважайте на те, що законодавством встановлено верхню межу тривалості щорічної відпустки (основної та додаткової). Так, відпочинок працівника не може перевищувати 59 к.дн., а у зайнятих на підземних гірничих роботах — 69 к.дн. (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки). Однак це правило не поширюється на випадки, коли співробітник бере "підряд" щорічні відпустки одразу за кілька років (наприклад, за два попередні роки).

Коли працівнику можна надати відпустку повної тривалості?

У перший рік роботи працівник має право піти в щорічну (основну й додаткову) відпустку повної тривалості тільки після закінчення шести місяців безперервної роботи (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). До цього такий працівник може взяти лише частину щорічної відпустки тривалістю пропорційно до відпрацьованого часу (ч. 6 ст. 10 того ж Закону).

Щоправда, окремим категоріям працівників за їх бажанням роботодавець зобов’язаний надати щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної праці в перший рік роботи. Таким привілеєм можуть скористатися, зокрема:

1) жінки, але виключно перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інваліди;

3) особи віком до 18 років;

4) чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) сумісники (якщо й на основному місці роботи вони теж одночасно йдуть на відпочинок);

6) працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування тощо.

Щорічні ж відпустки за другий і наступні роки роботи на підприємстві надають працівникам у будь-який період відповідного робочого року відповідно до складеного графіку відпусток (ч.ч. 9, 10 ст. 10 Закону про відпустки). Тож тут часові варіанти залежать лише від домовленості працівника та роботодавця, зафіксованої у такому графіку.

Як оформити надання відпустки працівнику?

Черговість надання відпусток працедавець установлює графіком відпусток. Під час його складання слід урахувати інтереси як роботодавця, так і особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку. Графік відпусток роботодавець на календарний рік має затвердити не пізніше 5 січня поточного робочого року та ознайомити з його змістом усіх підлеглих.

Ба більше, не пізніше ніж за 2 тижні до початку відпустки працівника роботодавець має письмово повідомити працівникові про дату початку відпустки за графіком відпусток (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки, ч. 5 ст. 79 КЗпП).

Сама ж процедура паперової фіксації надання відпустки доволі проста. Традиційно для оформлення відпустки працівник подає заяву, а роботодавець на її підставі видає наказ про надання відпустки. Утім, на практиці нерідко у випадках, коли співробітник іде у відпустку в обумовлений графіком строк, заяву і не подають.

Як можна поділити щорічну відпустку працівника?

Тривалість окремої відпустки, як правило, залежить від бажання підлеглого, яке корелюється з його планами та фінансовими можливостями. Так, працівник управі забажати поділити його щорічну основну відпустку, однак роботодавець має дати на це згоду. Тож доцільно такий поділ передбачити ще під час складання графіку відпусток.

Щорічний відпустку можна "роздробити" на будь-які менші частини. Головне, аби основна безперервна її частина була не менше за 14 к.дн. (ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки).

Як розрахувати відпускні?

Відпочинок під час відпустки був би значно менше безтурботним, якби не фінансова підтримка з боку роботодавця. Щорічну основну відпустку надають працівникам зі збереженням на її період зарплати у вигляді сум відпускних (ст. 74 КЗпП).

Аби розрахувати суму відпускних бухгалтеру роботодавця потрібно знати:

— кількість днів відпустки;

— середньоденну зарплату працівника за розрахунковий період.

З першим показником усе зрозуміло - його беруть із наказу про відпустки. А от середню заробітну плату працівника для оплати відпускних розраховуйте відповідно до Порядку №100.

Умовно розрахунок цього показника можна поділити на кілька етапів.

Етап І. Визначення розрахункового періоду

За загальним правилом розрахунковим періодом для обчислення відпускних (і їх компенсації також) вважають період у 12 місяців, які передують місяцю виходу працівника у відпустку (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

З розрахункового періоду слід виключати час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або через інші поважні причини не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.

До таких поважних причин належать:

- перебування у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону про відпустки);

- час простою не з вини працівника;

- робота з не залежних від працівників причин у режимі неповного робочого тижня, зокрема, коли наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня;

- період відпустки по догляду за дитиною до трьох років або за наявності медичного висновку — до шести років.

Коли працівник відпрацював менше року, середню зарплату обчислюють з виплат за фактичний час роботи — з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надають відпустку.

На практиці трапляється, що співробітник не пропрацював жодного повного календарного місяця. Тоді середньоденний заробіток для нарахування відпускних (частіше – для компенсації відпускних), обчислюють відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 100, тобто з огляду на оклад.

Етап ІІ. Обчислення кількості днів у розрахунковому періоді.

Під час розрахунку зазначеного показника підсумовують всі календарні дні в розрахунковому періоді. При цьому не враховують святкові та неробочі дні, передбачені законодавством (їх перелік наведено у ст. 73 КЗпП) та дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або через інші поважні причини не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Етап ІІІ. Підрахунок сум виплат, які враховують під час обчислення відпускних

Під час обчислення середнього заробітку для нарахування відпускних до розрахунку потраплять нараховані працівнику в розрахунковому періоді зарплатні виплати, допомога з тимчасової непрацездатності та допомога по вагітності та пологах.

При цьому до середнього заробітку НЕ включають виплати, передбачені в п. 4 Порядку № 100, зокрема йдеться про:

- матеріальну допомогу, надану працівнику (незалежно від того, має вона зарплатний характер чи ні );

- суми компенсації працівникам утрати частини зарплати через порушення строків її виплати;

- компенсацію невикористаної щорічної основної та додаткових відпусток.

Існують особливості й щодо включення до середнього заробітку сум одноразових винагород та премій за підсумками роботи за рік. Так, якщо роботодавець виплачував одноразові винагороди та премії за підсумками роботи за рік, то в розрахунок середнього заробітку потрапляє така винагорода лише тоді, коли її нарахували в поточному році за попередній рік. Тоді до середнього заробітку кожного місяця розрахункового періоду додають 1/12 такої винагороди (абз. 2 п. 3 Порядку № 100). Безумовно, включити річну премію в обчислення відпускних можна лише за умови, що місяць її нарахування потрапив до розрахункового періоду.

Важливо! Усі виплати під час розрахунку середнього заробітку слід брати в тому розмірі, у якому їх нарахували, без вирахування утриманих податку на доходи та військового збору, сум стягнення аліментів.

Етап IV. Обчислення середньоденної зарплати

Середньоденний заробіток для оплати відпусток знаходять діленням сумарного заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за виключенням святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, та періодів, коли заробіток не зберігався або зберігався частково).

Тож фактично слід поділити сумарний заробіток, розрахований на третьому етапі, на кількість календарних днів, визначених на другому етапі.

Етап V. Розрахунок суми відпускних

Для обчислення зазначеного показника слід помножити суму середньоденної зарплати на кількість календарних днів відпустки.

Розглянемо на прикладах порядок розрахунку відпусних.

Приклад 1. Співробітник працює більше 12 місяців

На підприємстві кілька років працює бухгалтер. Вона бере щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. з 13 травня по 5 червня 2019 р.

Розрахунковим періодом в даній ситуації буде травень 2018 р. — квітень 2019 р. Зарплата бухгалтера за цей період — 144000 грн.

Визначаємо відпускні:

1. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

365 к.дн. - 11 c.н.дн. = 354 к.дн

2. Середньоденний заробіток:

144000 грн : 354 к.дн. = 406,78 грн

3. Сума відпускних:

406,78 грн х 24 к.дн. = 9762,72 грн.

Приклад 2. Працівник працює менше 12 місяців

Водій, який приступив до роботи 4 грудня 2018 року, бере частину щорічної відпустки тривалістю 10 к. дн. з 20 по 29 травня 2019 р.

Розрахунковим періодом буде січень - квітень 2019 р. Зарплата водія за цей період — 46000 грн.

Визначаємо відпускні:

1. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

120 к.дн. - 4 c.н.дн. = 116 к.дн.

2. Середньоденний заробіток:

46000 грн : 116 к.дн. = 396,55 грн

3. Сума відпускних:

396,55 грн х 10 к.дн. = 3965,50 грн.

Приклад 3. У розрахунковому періоді була річна премія

Касир працевлаштувався на підприємство 8 жовтня 2018 року. Він іде в щорічну відпустку з 20 по 29 травня 2019 року на 10 к.дн.

Розрахунковий період буде листопад 2018 р. – квітень 2019 р. Зарплата касира за цей період — 64800 грн. Окрім того, у січні 2019 р. касиру нарахували річну премію за 2018 рік — 3000 грн.

Визначаємо відпускні:

1. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

181 к.дн. - 5 c.н.дн. = 176 к.дн.

2. Сума премії, яку потрібно взяти до уваги під час обчислення середньоденного заробітку:

3000 грн : 12 міс. х 6 міс. = 1500,00 грн.

В описаній ситуації до середнього заробітку враховуємо 6/12 премії, оскільки розрахунковий період 6 місяців.

3. Середньоденний заробіток:

(64800 грн + 1500,00 грн) : 176 к. дн. = 376,70 грн.

4. Сума відпускних:

376,70 грн х 10 к. дн. = 3767,00 грн.

Приклад 4. В розрахунковому періоді була відпустка без збереження зарплати

Працівниця йде в щорічну відпустку тривалістю 24 к.дн. з 13 травня по 5 червня 2019 року. Розрахунковий період буде травень 2018 р. – квітень 2019 р. Зарплата співробітниці за цей період — 127200 грн.

Цьогоріч жінка брала відпустку без збереження зарплати - 5 к.дн. із 1 по 5 квітня відповідно до ст. 26 Закону про відпустки.

Визначаємо відпускні:

1. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

365 к.дн. - 11 c.н.дн. - 5 к.дн. = 349 к.дн.

2. Середньоденна зарплата:

127200 грн : 349 к.дн. = 364,47 грн.

3. Сума відпускних:

364,47 грн х 24 к.дн. = 8747,28 грн.

Приклад 5. У відпустку після відпустки по догляду за дитиною до 3-х років

Працівниця йде в щорічну основну відпустку (24 к.дн.) одразу після відпустки по догляду за дитиною до 3 років у жовтні 2016 р. Під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років жінка не працювала. Посадовий оклад працівниці відповідно до укладеного трудового договору — 8000 грн.

В даному випадку середньоденну зарплату визначають виходячи з розміру посадового окладу на день виходу в щорічну відпустку, оскільки жінка не мала заробітку протягом 12 місяців, які передують місяцю виходу у відпустку.

Для обчислення середньоденного заробітку оклад множать на 12 і ділять на відповідну кількість календарних днів за розрахунковий період.

Визначаємо відпускні:

1. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

365 к.дн. - 11 с.н.дн. = 354 к.дн.

2. Середньоденна зарплата:

8000 грн х 12 міс. : 354 к.дн. = 271,19 грн.

3. Сума відпускних:

271,19 грн х 24 к.дн. = 6508,56 грн

Поширені запитання