Абревіатури РРО і ПРРО налякали в 2020 році багатьох підприємців-єдинників, можливо, більше, ніж COVID-19. Деякі ФОПи протестували, інші ж сиділи, як на голках, і чекали. Що ж маємо сьогодні?
РРО та ФОПи: загальні правила
Мабуть, ні для кого не таємниця, що реєстратор розрахункових операцій (класичний чи програмний) потрібен тим ФОПам, які проводять розрахункові операції, тобто приймають від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видають готівкові кошти за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). А також якщо вони при застосуванні банківських карток оформлюють розрахункові документи щодо оплати товару банком покупця чи перерахування коштів у банк покупця при поверненні товару.
Якщо ж ви ФОП і здійснюєте розрахунки з покупцями виключно у безготівковій формі – можете не сушити голову і спокійно працювати без РРО. Утім, не все так просто, адже встановити та використовувати РРО/ПРРО вже з 01 січня 2021 року довелось єдинникам, котрі заробляють наступними видами діяльності:
- торгують підакцизними товарами;
- реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
- продають лікарські вироби, вироби медпризначення, а також надають платні медичні послуги;
- реалізують ювелірку та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.
Якщо дивитись по групах спрощенців, то повністю захищені від використання РРО/ПРРО лише ФОПи 1-ї групи (пп. 296.10 ПКУ). Тож далі про них мова не йтиме.
А ось підприємці – єдинники 2-4 груп, щоб не пошитися в дурні, мають ретельно контролювати свій дохід. Бо не потребують РРО/ПРРО в 2021 році лише доти, доки їх річний дохід не перевищить 1,32 млн грн (220 розмірів мінзарплати станом на 01 січня звітного року). І це вже незалежно від виду діяльності (п. 61 підрозд. 10 розд. XX "Інші перехідні положення" ПКУ). Коли ж критичну точку подолано, то застосування РРО для платника єдиного податку стає обов’язковим з першого числа першого місяця наступного, після виникнення перевищення, кварталу (з 1-го липня чи з 1-го жовтня). Така ситуація триватиме до кінця 2021-го, адже з 01.01.2022 року усі без винятку ФОПи-єдинники 2-4 груп працюватимуть з РРО.
ФОПи на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати РРО/ПРРО. Виключення – ті суб’єкти господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до Закону про РРО та з урахуванням норм Переліку № 1336.
Тепер погляньмо на окремі нюанси та особливості, від яких залежить обов’язковість застосування РРО/ПРРО фізособами-підприємцями у 2021 році.
Рекомендуємо аналітично-практичні публікації сучасного медіа для бухгалтерів "Інтербух" (скористайтеся тестовим 3-денним доступом або одразу сміливо придбайте собі незамінне джерело корисної інформації):
– "Зміни для ФОПів у 2021 році: ЄСВ, єдиний податок, РРО";
– "Заборони й обмеження для єдинників за видами діяльності";
– "Програмні РРО: працюємо за порядками Мінфіну";
– "Які ризики відсутності в підприємця-єдинника первинних документів".
Коли потрібен РРО/ПРРО при продажу товарів
Якщо ФОП-єдинник 2-4 групи продає технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО/ПРРО. При цьому робить це під час продажу всіх наявних на його господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Більше того, податківці вважають, що ФОП-єдинник з кількома точками продажу, який здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів лише в одній із господарських одиниць, зобов’язаний проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях. Тобто застосовувати РРО/ПРРО незалежно від асортименту товарів на усіх своїх господарських одиницях. Контролери пояснюють це тим, що законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО/ПРРО затверджено Постановою № 231. Цей перелік складається з двох частин, з яких перша містить найменування груп товарів, а друга – товарну позицію згідно з УКТ ЗЕД. Тож платнику податку слід самостійно визначити відповідність технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
До речі, аналогічного підходу – щодо загального застосування РРО/ПРРО в усіх господарських одиницях підприємець-єдинник повинен дотримуватися і в разі реалізації ним лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібного продажу пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць.
Якщо ж йдеться про продаж вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації, то і для таких випадків, на думку податківців, єдиннику 2-4 груп неодмінно потрібен РРО/ПРРО.
Де бухгалтеру швидко знаходити відповіді на робочі питання? У системі LIGA360:Бухгалтер зібрано 1,4 тисячі алгоритмів дій та інструкцій. Придбайте систему прямо зараз та завжди майте роз’яснення експертів під рукою.
Чи застосовують РРО/ПРРО єдинники при продажу товарів через мережу Інтернет
ФОПи-єдинники 2-4 груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги "накладений платіж" не застосовують РРО/ПРРО. Звісно ж за умови, що їхній обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. А також якщо такі особи не здійснюють реалізацію "заборонених без РРО" товарів чи послуг (технічно складних, медичних, ювелірки тощо).
При цьому для інтернет-торгівлі передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України (абз. 2 п. 1 ст. 13 Закону про електронну комерцію).
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону про електронну комерцію). Форму та зміст такого розрахункового документа визначено Положенням № 13.
Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги "накладений платіж" (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати "кредит / післяплата / відстрочка платежу".
Як говорить нам актуальна судова практика, у разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО та вкладати в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2021 року у справі №520/7835/19. Це та ще понад 90 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM — тисніть сюди.
Рекомендуємо аналітично-практичні публікації сучасного медіа для бухгалтерів "Інтербух" (скористайтеся тестовим 3-денним доступом або одразу сміливо придбайте собі незамінне джерело корисної інформації):
– "Єдинник другої групи отримує виручку на картку: чи важливе призначення платежу";
– "Підприємець надає послуги через Інтернет: чи буде пільга зі сплати ним податку на нерухомість?";
– "Продаж товарів в інтернет-магазині: документування й облік відпуску товарів";
– "Інтернет-торгівля у ФОПа: розглядаємо РРО-нюанси".
Чи РРО/ПРРО потрібен для продажу медвиробів та ліків
Без реєстраторів не обійтися ФОПам, чий асортимент містить вироби медичного призначення, тобто будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абз. 36 ст. 2 Закону про РРО).
Аналогічно знадобиться РРО/ПРРО, коли підприємець торгує лікарськими засобами, до яких належать (абз. 2 ст. 2 Закону про лікарські засоби):
- будь-яка речовина або комбінація речовин, що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей,
- будь-яка речовина або комбінація речовин, яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Якщо йдеться про діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, то застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій – 250 тис. грн.
Річ у тім, що за п. 7 Переліку № 1336 такі суб’єкти мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО. Водночас, у п. 2 Постанови № 1336 встановлено зазначений граничний розмір, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначеної п. 7 Переліку № 1336, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів чи надання послуг).
А ось для платників єдиного податку другої – четвертої груп застосування РРО/ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села (ст. 5, п. 61 підрозд. 10 розд. XX "Інші перехідні положення" ПКУ).
Коли йдеться про продаж ветеринарних лікарських засобів, то єдиннику 2-4 груп РРО/ПРРО у поточному році буде потрібен лише після перевищення обсягу доходу такого платника протягом календарного року в розмірі 220 розмірів мінзарплати. Причина – визначення Законом про ветеринарну медицину термінів "ветеринарні лікарські засоби" та "ветеринарні препарати", які не перетинаються з поняттями виробів медичного призначення та лікарських засобів.
Маєте питання щодо розрахунку лікарняних та винагород? Відповіді знайдете в системі LIGA360:Бухгалтер. Тут об’єднані ключові професійні видання "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН" та "Інтербух". Більше про переваги дізнайтеся за посиланням.
Чи потрібен РРО/ПРРО для ФОП-загальносистемника у гірському населеному пункті чи на ринку
ФОПи на загальній системі оподаткування при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування РРО/ПРРО (п. 22 Переліку № 1336). Їм достатньо використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Але при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання (п. 2 Постанови № 1336).
Зверніть увагу, що застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для таких суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Якщо брати реалізацію продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), то її ФОП-загальносистемнику дозволено проводити без РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн (п. 3 Переліку № 1336, п. 2 Постанови № 1336).
Як бухгалтеру перевірити реквізити контрагентів? Інформація про 6,5 млн юридичних осіб та ФОПів є у системі LIGA360. Спробуй з тестовим доступом.
Коли підприємцю необхідно застосовувати РРО/ПРРО при наданні окремих видів послуг
ФОПи-єдинники, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, повинні застосовувати реєстратори, якщо їх обсяг доходу протягом календарного року перевищив ті самі 220 розмірів мінзарплати. Альтернатива при цьому – перейти на використання виключно безготівкових розрахунків, тоді можна уникнути застосування реєстраторів.
Якщо ж указані підприємці обрали використання РРО/ПРРО, то через останні буде проводитися уся сума виручки, отримана за відповідними договорами. Тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента). Але варто нагадати, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного/агента (п. 292.4 ПКУ).
Однозначно зобов’язані застосовувати у 2021 році РРО/ПРРО ті ФОП – платники єдиного податку 2-4 групи, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Це обумовлено нормою п. 61 підрозд. 10 розд. XX "Інші перехідні положення" ПКУ. Йдеться про діяльність за кодом КВЕД 86 "Охорона здоров’я".
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону про РРО, РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування. Так, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований ФОПом, коштів на власний рахунок, застосування РРО не потрібне.
Щодо надання побутових послуг потрібно звернутися до п. 11 Переліку № 1336. Згідно з ним ФОПи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), які не використовують працю найманих осіб, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО при наданні побутових послуг з:
– ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен;
– ремонту і складання меблів;
– прибирання квартир;
– догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку;
– фотографування;
– ремонту квартир;
– приготування їжі;
– прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.
При цьому пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
А ось у випадку, коли йдеться про проведення розрахунків у безготiвковiй формі за надані iнформацiйно-консультацiйні послуги, отримані за допомогою комп’ютерних та iнших програм через мережу Інтернет та якщо місце здійснення розрахункiв не визначено, РРО/ПРРО не використовують.
Хочете щомісяця отримувати 40 аналітичних матеріалів з бухобліку? Спробуйте рішення LIGA360:Бухгалтер. Тут об’єднана аналітика видань "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН" та "Інтербух", а ще є щоденні оновлення новин. Деталі за посиланням.
