Чи вправі фізична особа - підприємець установлювати випробувальний строк для працівників, яких приймає на роботу?
ВІДПОВІДЬ: Так, фізособа-підприємець як роботодавець вправі встановлювати випробувальний строк для найманих працівників. Однак є певна категорія осіб, для яких випробування під час прийняття на роботу не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Пояснімо розлогіше.
Строк випробування встановлюється під час укладення трудового договору (ч. 1 ст. 26 КЗпП). Тому не важливо, хто є роботодавцем - фізособа-підприємець чи юрособа, адже загальні правила однакові для всіх.
Строк випробування може бути обумовлений роботодавцем із метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Однак це право, а не обов'язок роботодавця. Випробувальний строк може встановлюватися лише за взаємною згодою обох сторін: роботодавця та найманого працівника. Водночас таку згоду слід підтвердити письмово. Як це зробити підприємцю - мовитиметься далі.
Фізособи-підприємці, приймаючи на роботу найманих працівників, видають наказ про прийняття на роботу та укладають із ними трудовий договір обов'язково в письмовій формі.
Важливо
До 01.01.2015 р. на виконання ст. 24 та 241 КЗпП наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260 (далі - Наказ № 260) була затверджена типова форма трудового договору між ФОПом і найманим працівником. Цю форму ФОПи мали обов'язково застосовувати, і реєструвати трудовий договір у центрі зайнятості.
Після 01.01.2015 р. ст. 241 виключена з КЗпП, тож підприємці більше не зобов'язанівикористовувати встановлену Наказом № 260 форму трудового договору. Але її цілком можна використовувати, відкоригувавши деякі положення.
У разі якщо сторони домовилися про випробувальний строк, про це слід обов'язково зазначити в наказі про прийняття на роботу та в трудовому договорі.
Не слід забувати й про обов'язок повідомляти орган ДФС про прийняття працівника на роботу. Порядок надання до органів ДФС повідомлення про прийняття на роботу та форма такого повідомлення затверджені постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
За фактичний допуск працівника до роботи без подання до ДФС Повідомлення на посадових осіб підприємств (установ, організацій), фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, можуть накласти фінансовий штраф у розмірі мінзарплати, а також адмінштраф - за інші порушення законодавства про працю на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП.
Строк випробування під час прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати 3-х місяців, а для робітників - 1-го місяця (ст. 27 КЗпП).
Однак варто мати на увазі, що існує певна категорія осіб, для яких випробування встановлювати не можна. Детальніше про це читайте в матеріалі «Випробувальний строк: особливості встановлення» газети № 137/2017.
Висновок
Фізособи-підприємці вправі встановлювати випробувальний строк для найманих працівників, дотримуючись таких умов:
1) випробувальний строк установлюють за згодою працівника;
2) умови та тривалість випробувального строку обумовлюють у наказі про прийняття на роботу й у трудовому договорі;
3) установлювати випробувальний строк можна всім категоріям працівників, окрім осіб, перелічених у ч. 3 ст. 26 КЗпП.
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»
