Підприємницька діяльність нерозривно пов'язана з ризиками. Час від часу у суб'єктів господарювання виникає ситуація, коли контрагент, отримуючи товари, роботи, послуги, не має змоги своєчасно та повною мірою за них розрахуватися. За таких обставин рятівним колом для обох сторін може стати договір відступлення права вимоги, унаслідок укладення якого ФОП (або підприємство), перед яким заборгували, отримує можливість вимагати гроші від іншої (за логікою речей - більш платоспроможної, аніж перший боржник) особи.
Однак, чи мають право вдаватися до укладення такого договору платники єдиного податку?
Питання слушне. А все тому, що, власне, контролери у відповіді на нього не послідовні.
Так, до 01.01.2015 у підкатегорії 107.04 системи "ЗІР" містилося роз'яснення, у якому податківці стверджували:
"…норми чинного законодавства не містять обмежень щодо укладання договору переуступки прав вимоги за зобов'язаннями між будь-якими суб'єктами господарювання, в тому числі і фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку. Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має право укладати договори переуступки прав вимоги за зобов'язаннями (переведення боргу) щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг)".
Аналогічно контролери міркували й щодо юросіб-єдинників (роз'яснення з підкатегорії 108.01.02 системи "ЗІР"):
"Відступлення права вимоги боргу є фактично заміною у зобов'язанні одного боржника на іншого за згодою кредитора, а не є формою розрахунків.
Норми чинного законодавства не містять обмежень щодо укладання договору переуступки прав вимоги за зобов'язаннями між будь-якими суб'єктами господарювання, у тому числі юридичними особами - платниками єдиного податку".
Нині обидва згаданих роз'яснення можна знайти серед нечинних - див. відповіді на запитання: "Чи має право ФОП - платник ЄП укладати договори переуступки прав вимоги за зобов'язаннями (переведення боргу) щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг?"та "Чи має право ЮО - платник ЄП укладати договори переуступки прав вимоги боргу щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг?".
У який саме момент позиція контролерів змінилася, складно сказати. Так, з огляду на чинність наведених вище роз'яснень до 01.01.2015, не дивно, що про право укладення єдинниками договорів відступлення права вимоги йдеться в листі Міндоходів від 27.02.2014 р. № 4167/5/99-99-17-02-02-10. Однак, цікавим є те, що фахівці ГУ ДФС у Київській області не мали заперечень стосовно укладення юрособами-єдинниками договорів відступлення права вимоги й після 01.01.2015: про це свідчить лист від 04.05.2016 р. № 10296/10/26-15-12-04-18.
Хай там як, але згодом одне за одним почали з'являтися роз'яснення, у яких податківці стверджують діаметрально протилежне.
Зважаючи на викладене в листі ДФС від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15, ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 26.06.2017 р. № 825/ІПК/20-40-13-11-12, а також в ІПК ДФСУ від 20.09.2017 р. № 2002/Ш/99-99-15-02-02-14/ІПК та від 15.08.2017 р. № 1602/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК, зрозуміло, що нині податківці зайняли позицію, згідно з якою укладення договору відступлення прав вимоги боргу платниками єдиного податку є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі…
| Продовження матеріалу "Чи мають право платники єдиного податку укладати договори відступлення права вимоги" видання "Інтерактивна бухгалтерія" читайте за посиланням. Для отримання доступу до вищезазначеного та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
