Наразі ми дещо розширимо тематику проаналізованих рішень за рахунок трудових спорів
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Строк реєстрації податкових накладних не подовжується у зв'язку з вихідними та святами
Постанова КАС/ВС від 24.01.2019 р. у справі № 808/2275/16
Коментована постанова стосується ще тих "далеких часів", коли реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалася не пізніше 15 к.дн., наступних за датою їх складання (саме такий строк був установлений абз. 11 п. 201.10 ПКУ в редакції, яка діяла у 2015 році). Утім вона дуже добре характеризує підходи нинішнього ВС до застосування строків, установлених ПКУ, і тому заслуговує на вашу увагу.
Отже, фабула справи: податкову накладну від 23 грудня 2015 року підприємство зареєструвало в ЄРПН 11 січня 2016 року. Податківці, які невдовзі прийшли з перевіркою, застосували до підприємства за 4-денне прострочення реєстрації ПН штраф у розмірі 10% від її суми (п. 1201.1 ПКУ).
Не погодившись зі штрафом, підприємство звернулося із позовом до окружного адміністративного суду, мотивуючи це тим, що у січні 2016 року було багато святкових та вихідних днів, і останній, 15-й календарний день, припав якраз на Різдво - 7 січня 2016 року, а потім були вихідні до 10 січня включно. Таким чином, ПН було зареєстровано в перший після таких вихідних робочий день.
Відсутність порушення у цьому випадку підприємство обґрунтувало за принципом аналогії закону - пунктом 49.20 ПКУ:
"Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем".
І що цікаво: підприємство виграло цей спір із ДПІ як в окружному, так і в апеляційному адміністративному судах (до яких податківці звернулися з апеляційною скаргою, програвши суд першої інстанції).
Але, перефразовуючи народне прислів'я - скільки судовому ланцюжку не витися, а все одно кінець, касаційний адміністративний суд ВС не погодився з висновками судів нижчих інстанцій і зазначив:
"Вищенаведена процедура реєстрації податкових накладних є спеціальною до даних правовідносин, а тому суд не приймає посилання судів першої та апеляційної інстанції на застосування до даних правовідносин, як аналогії закону, вимог статті 49 Податкового кодексу України, оскільки остання передбачає порядок подання податкових декларацій до контролюючого органу, що є відмінним від порядку реєстрації податкових накладних".
З огляду на викладене КАС ВС дійшов висновку, що до таких спірних правовідносин слід застосовувати лише податкове законодавство, яким визначено граничний строк реєстрації в ЄРПН платником податків податкових накладних, де облік здійснюється календарними днями, за порушення якого застосовується штраф.
Отже, хоча зараз строки реєстрації податкових накладних установлені п. 201.10 ПКУ дещо в інший спосіб, аніж тоді, коли розпочався розгляд цієї справ (з 1 по 15 календарний день, з 16-го по останній тощо), ми з вами розуміємо, що й нині у випадку їх порушення посилання за принципом аналогії закону на п. 49.20 ПКУ не спрацює. А тому й ув'язуватися в судовий спір у подібній ситуації, мабуть, не варто.
ТРУДОВІ СПОРИ
За позов про стягнення середнього заробітку потрібно сплатити судовий збір
Постанова ВП ВС від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16
Наймані працівники, які мали "задоволення" судитися із роботодавцями про стягнення заробітної плати або про поновлення на роботі, напевне, знають, що позивачі в таких справах звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Ця пільга передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон про судовий збір).
| Повний текст матеріалу знаходиться за посиланням Для отримання доступа до цієї та інших статей сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступ до сервісу. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
