Турагентська діяльність: особливості ПДВ-обліку

Коли турагент має поповнити лави платників ПДВ, ми розповіли у статті "ПДВшна реєстрація турагента: як розрахувати реєстраційний обсяг" поточного номера. Далі розгляньмо, як турагентам, що отримали статус платника ПДВ, обчислювати базу для нарахування цього податку.

База оподаткування

Винагорода від туроператора (іншого постачальника турпослуг)

Як правило, турагенти працюють з туроператорами за посередницькими агентськими договорами (ст. 20 Закону України "Про туризм" від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР, далі - Закон про туризм). Тобто здійснюють підприємницьку діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання під час провадження ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого цей агент представляє (ст. 295 Господарського кодексу України, далі - ГКУ).

Для постачань таких посередницьких послуг турагентів діють правила зі ст. 207 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). А саме: за п. 207.5 ПКУ базою оподаткування для операцій, що здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у т.ч. за рахунок коштів, отриманих останнім від туриста. При цьому не мають жодного значення ані форма туризму (внутрішній чи виїзний), ані категорія покупців (резиденти чи нерезиденти).

Турагенти часто практикують надання туристам знижок за рахунок своєї агентської винагороди. У такому разі базою оподаткування ПДВ слугуватиме винагорода, зменшена на суму знижки. Ось погляньте.

За агентським договором комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 ГКУ). Як ми вже зазначали, турагенти в межах агентського договору діють від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок туроператора (іншого постачальника турпослуг). Відповідно до ч. 2 ст. 298 ГКУ угода, укладена від імені суб'єкта, якого представляє комерційний агент, без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження, вважається схваленою цим суб'єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб'єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її укладення. Тобто надання турагентом знижок має бути узгоджене з туроператором. Зазвичай таке право турагента фіксують у договорі. Отже, надання турагентом знижки за свій рахунок автоматично зменшує визначену договором суму його винагороди.

Вартість туру (турпослуги)

Якщо ж турагент продає тури, придбані в туроператорів або інших постачальників турпослуг за дорученням туристів, то базою для нарахування ПДВ буде вся вартість туру. Бо коли турагент перепродує ваучери (путівки) від свого імені або купує турпродукт за дорученням фізособи-туриста, то п. 207.5 ПКУ не спрацьовує. Адже в останньому йдеться про винагороду від туроператорів чи інших постачальників послуг.

Отже, оскільки турагент у цьому випадку перепродує путівки (ваучери), придбані в туроператорів (інших постачальників турпослуг), тобто у взаємовідносинах із туристом виступає від свого імені, а не як посередник туроператора, то базу оподаткування ПДВ він визначає за загальними нормами. А саме - за п. 188.1 ПКУ. За таких обставин базу оподаткування визначають виходячи з договірної (контрактної) вартості туру, але не меншої за ціну придбання.

Тож, з податкової точки зору, турагентові краще працювати з туроператором за посередницькою схемою. Адже тоді він показує ПДВ-зобов'язання лише із суми винагороди. Своєю чергою, якщо турагент продаватиме туристичні ваучери від свого імені, то ПДВшні зобов'язання він збільшує виходячи з усієї вартості туру, а ось податковий кредит - лише на вхідний ПДВ, який туроператор нарахував на свою винагороду, керуючись спецрежимною ст. 207.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.