Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Фінансовий лізинг: податковий облік за внутрішньоукраїнськими договорами

16.45, 23 серпня 2019
4677
0

Податковий облік операцій із фінансового лізингу має особливості, здебільшого пов'язані з оподаткуванням ПДВ. А втім, є нюанси оподаткування як у платників податку на прибуток, так і в платників єдино...

Податкові критерії фінлізингу

У статті "Фінансовий лізинг: правові аспекти" мовилося про те, які операції належать до фінансового лізингу з позиції різних законодавчих актів. Нагадаємо, що для цілей податкового обліку фінансовий лізинг - це:

господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

(абз. "б" пп. 14.1.97 ПКУ)

У зазначеній нормі наведено також критерії, за додержання яких лізинг (оренду) уважають фінансовим. Зокрема, для цілей податкового обліку до фінлізингу належить лізинговий (орендний) договір, який містить одну з умов:

1) об'єкт лізингу передають на строк, протягом якого амортизується не менше як 75 % його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі.

Щодо вказаного критерію потрібно врахувати, що, по-перше, мають виконуватися обидві зазначені ознаки: строк амортизації й обов'язок лізингоодержувача придбати об'єкт за договором у власність.

По-друге, умову про обов'язок придбання об'єкта фінлізингу лізингоодержувачем належить зазначати в самому договорі фінлізингу. І якщо її немає, а є обов'язок щодо укладання сторонами договору купівлі-продажу після закінчення фінлізингового договору, її не розглядають як один із фінлізингових критеріїв.

По-третє, якщо в договорі дотримується хоча б один із згаданих критеріїв, але сторони бажають відобразити операцію за правилами оперативного лізингу, їм важливо саме в договорі послатися на норми останнього абзацу абз. "б" пп. 14.1.97 ПКУ. Вони передбачають, що незалежно від того, регулюється господарська операція нормами пп. 14.1.97 ПКУ чи ні, сторони договору мають право під час укладання договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору;

2) балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більше як 25 % первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

3) сума лізингових (орендних) платежів із початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

4) майно, яке передають у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача (орендаря) і після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача (орендаря), з огляду на його технологічні та якісні характеристики.

Під терміном "строк фінансового лізингу" потрібно розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, або права на отримання будь-яких вигід чи винагород, пов'язаних із його використанням, або будь-яких інших прав, що випливають із прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоодержувачу (орендарю) і закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоодержувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Нині ці критерії здебільшого застосовують для цілей оподаткування ПДВ, оскільки щодо податку на прибуток окремих норм стосовно договорів фінлізингу немає.

Податок на прибуток

У ПКУ не передбачено окремих коригувань фінансового результату саме щодо операцій із фінлізингу. Тому такі операції всі платники відображають у "прибутковому" обліку за правилами бухгалтерського обліку. На це звертають увагу й податківці щодо операцій із:

- нарахування орендної плати за договорами фінлізингу (ІПК ДФСУ від 26.09.2018 р. № 4166/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

- збільшення вартості об'єкта фінлізингу внаслідок перерахунку лізингових платежів, виражених в іноземній валюті, у національну валюту (лист ДФСУ від 21.04.2017 р. № 8489/6/99-99-15-02-02-15).

Водночас потрібно врахувати, що стосовно операцій із фінлізингу постачають в оренду об'єкт основних засобів. Тому високодохідні платники податку на прибуток, у яких сума доходу за попередній рік перевищує 20 млн грн або які не поставили в податковій декларації з податку на прибуток підприємств позначку про непроведення коригувань фінрезультату, коригують фінрезультат на різниці, передбачені в ст. 138 ПКУ.

Малодохідні платники податку на прибуток (з річним доходом менше ніж 20 млн грн), які не проводять коригувань фінрезультату, відображають операції в межах договорів фінлізингу лише на підставі даних бухгалтерського обліку.

Щодо обліку в лізингоодержувача контролери підтверджують, що об'єкт фінансової оренди (лізингу) відображають у бухгалтерському обліку орендаря як актив й амортизують протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу). Докладніше з бухгалтерським обліком операцій із фіноренди можна ознайомитися в статтях "Бухгалтерський облік фінансової оренди за П(С)БО: загальні моменти", "Бухгалтерський облік фінансової оренди за П(С)БО: облік в орендодавця", "Бухгалтерський облік фінансової оренди за П(С)БО: облік в орендаря".

Контролери також наголошують, що в податковому обліку орендаря основні засоби, отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації відповідно до п. 138.3 ПКУ. При цьому згідно з п. п. 138.1 і 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби відповідно до НП(С)БО або МСФЗ і, відповідно, зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів згідно з п. 138.3 ПКУ. Водночас податкову амортизацію не застосовують до операцій з активами з права користування за договорами оренди (роз'яснення з категорії 102.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)).

В продовженні матеріалу читайте "Податок на додану вартість" та "Єдиний податок" видання БУХГАЛТЕР & ЗАКОН за посиланням.

Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему