Останнім часом можна почути від експертів: ЦПД, укладений із фізособою-підприємцем, теж можна визнати трудовим. Озвучують таку позицію, коли йдеться, скажімо, про надання фізособою-підприємцем бухгалтерських чи консультаційних послуг або прибирання приміщень.
Причина тому - у таких договорах доволі часто розмито вказується предмет договору ("послуги з ведення бухгалтерського обліку", "консультаційні послуги з оподаткування") і далеко не завжди вказано строк дії договору. Зазвичай експерти не аргументують, на підставі яких норм можна визнати ЦПД із підприємцем таким, що має ознаки трудового, але паніку серед бухгалтерів сіють. Інколи вони посилаються на норми глави 61 ЦКУ, де прописано, що виконавець має виконувати роботи зі свого матеріалу і своїми засобами (якщо інше не передбачено умовами договору!). Тож спочатку варто розмежувати роботи й послуги, проаналізувавши чинне законодавство і розставивши крапки над "і".
Договір підряду: зміст і умови договору
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Він може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦКУ).
На практиці досить часто договір підряду ототожнюють із договором будівельного підряду. Проте навіть ремонт холодильника, виготовлення дверей може бути предметом договору підряду.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо роботу виконують із матеріалу замовника, у договорі підряду має бути встановлено норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ст. ст. 839 і 840 ЦКУ).
У договорі підряду вказують ціну роботи або способи її визначення. Вона включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціну в договорі підряду може бути визначено в кошторисі, який тоді є складовою частиною договору (ст. ст. 843 і 844 ЦКУ).
Строки виконання роботи або її окремих етапів установлюють у договорі підряду (ст. 846 ЦКУ).
Якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплатити йому аванс лише у випадку та в розмірі, установлених договором (ст. 854 ЦКУ).
Таким чином, у договорі підряду обов'язково прописують види робіт, їх найменування, обсяги, ціну договору (чи спосіб обчислення), строк дії договору. Складовою договору підряду може бути кошторис, у якому визначають види виконуваних робіт, їх обсяги та використані матеріали.
В продовженні матеріалу читайте " Договір про надання послуг: умови й розрахунки" та " Чи може інспектор праці затребувати ЦПД із підприємцем" видання БУХГАЛТЕР & ЗАКОН за посиланням. Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.